Фаренго. Ч. 2. Гніздо

Аврелія (6КА81:4) — четверта планета зоряної системи зірки Мійтри (давній індекс HD 168443). Маса 1,43 земної, орбітальний період 702 стандартні доби, ексцентриситет 0,08, діаметр 19 457 км, сила тяжіння на поверхні 1,35 земної, кут нахилу екватора до лінії орбіти — 9 градусів, період обертання навколо осі — 33 стандартних години. Планета має супутник Ваал, правильної сферичної форми діаметром 1100 км. […]

Єдина за межами Землі планета, атмосфера якої придатна для дихання землян (співвідношення кисню, азоту та аргону тотожні земним до десятих часток процента). Планета була знайдена земними астрономами у середині XXI століття. Тоді ж вона отримала свою назву. Історики розійшлися у поглядах на її походження. Більшість вважає, що планету було названо саме так завдяки латинському виразу «sub auras» (під відкритим небом). Меншість пов'язує назву планети з «aureolus» — «золота, зроблена із золота». Поети називають Аврелію «Золотою Планетою». Наприкінці XXI ст. оператори місячних телескопів повідомили землянам, що атмосфера четвертої планети в системі Мійтри азотно-киснева, а водяні океани вкривають 66 % її поверхні. Придатність планети для колонізації була остаточно підтверджена автоматичним зондом «Улугбек», який був виведений на орбіту планети у 2158 році. Після тривалих дискусій земні політики прийняли рішення, що Аврелія має стати пріоритетною ціллю у програмі колонізації світів за межами Сонячної системи. Офіційно особлива самоврядна колонія Аврелія була заснована у 2194 році, коли з космічного корабля «Лю Ян» (капітан Ідо Нагімі) на Плато Авенджер була висаджена перша група колоністів. Перші сто п’ятдесят років існування колонії (піонерська доба) пройшли у важкій праці з трансформації біосфери планети для безпечного життя землян. У проект перетворення планети на нову батьківщину людства земляни вклали безпрецедентні за всю історію освоєння космосу інвестиції. У середині XXIII ст. майже третина асигнувань на колонізацію космосу призначалась для підтримки трансформаційних робіт на Аврелїї. Масштаби колонізації не мали прецедентів і вимагали участі найкращих фахівців та застосування найновіших технологій. Зокрема, транспортна система планети створювалась відразу як глобальна мережа, здатна безпечно і швидко перевозити десятки мільйонів людей і відповідну кількість вантажів. Перспективні плани колонізації передбачали комфортне розселення на поверхні планети до чотирьох мільярдів представників людської раси.