![Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/1/1/1/7/zbroya-mikrobi-i-stal-calibre-4-13-0-download.jpg)
Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]
- Автор: Даймонд Джаред Мэйсон
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Home
- Жанр: История
Электронная книга - «Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]». Краткое содержание книги:
Після заселення Америки більшість придатних до життя континентів і континентальних островів, а також океанічних островів від Індонезії до східного узбережжя Нової Гвінеї містили людське населення. Залюднення решти островів світу завершилося вже в сучасний період: середземноморських островів Криту, Кіпру, Корсики та Сардинії — десь між 8500 і 4000 рр. до н. е.; Карибських островів — починаючи десь із 4000 р. до н. е.; островів Полінезії та Мікронезії — між 1200 р. до н. е. і 1000 р. н. е.; Мадагаскару — десь між 300 і 800 рр. н. е.; а Ісландії — в IX ст. н. е. Корінні американці — можливо, предки сучасних ескімосів — розселилися канадською Арктикою близько 2000 р. до н. е. Після цього єдиними незаселеними землями, які чекали на появу європейських дослідників протягом останніх 700 років, лишилися найвід- даленіші острови Атлантичного та Індійського океанів (зокрема Азорські та Сейшельські острови), а також Антарктида.
Чи мала часова різниця заселення різних континентів хоч-якесь значення для їхньої подальшої історії? Уявімо на мить, що машина часу перенесла археолога у минуле і він здійснив навколосвітню мандрівку близько 11 000 р. до н. е. Беручи до уваги тодішній стан світу, чи зміг би він передбачити послідовність, у якій людські суспільства різних континентів створять вогнепальну зброю, мікробів і сталь, а отже, спрогнозувати теперішній стан світу?
Наш археолог, напевно, врахував би потенційні вигоди завчасного старту. Якщо він мав хоч якесь значення, то Африка мала б володіти надзвичайною перевагою: тут щонайменше на 5 млн років довше за інші континенти як окремий біологічний вид існувала пралюдина. Ба більше, якщо сучасні люди справді з’явилися в Африці близько 100 тис. років тому і розселилися на інші континенти, цей факт звів нанівець будь-які переваги, накопичені за цей час в інших місцях і дав африканцям новий завчасний старт. Крім того, генетична розмаїтість людей найвища в Африці; можна припустити, що розмаїтіше населення спільними зусиллями створило би розмаїтіший спектр винаходів.
Але потім наш археолог замислився б: що насправді є «завчасним стартом» у контексті цієї книжки? Ми не можемо весь час буквально трактувати метафору перегонів. Якщо під «завчасним стартом» розуміти додатковий час, необхідний для заселення континенту після прибуття першої невеликої групи колоністів, то його потрібно відносно мало: приміром, менше 1000 років, щоб заполонити навіть увесь Новий світ. Якщо ж натомість розуміти «завчасний старт» як додатковий час, потрібний, щоб пристосуватися до місцевих умов, я згоден, що деякі природні зони з крайніми умовами вимагають часу: наприклад, 9000 років, щоб заселити канадську
Арктику після залюднення решти Північної Америки. Але після того, як сформувалася сучасна людська винахідливість, люди швидко обстежували й пристосовувалися до інших теренів. Скажімо, предкам маорі знадобилося менше ста років після відкриття Нової Зеландії, щоб виявити всі її варті уваги кам’яні ресурси; лише ще кілька сторіч, щоб начисто винищити останніх моа в одному з найбільш почленованих рельєфів світу; і лише кілька сторіч, аби подробитися на цілу палітру розмаїтих суспільств від прибережних мисливців-збирачів до рільників, які практикували нові способи створення харчових запасів.
Тож наш археолог, поглянувши на Америку, мав би підсумувати, що найдавнішим американцям знадобилося б не більше тисячі років, щоб наздогнати африканців, попри нібито неймовірну перевагу останніх у вигляді завчасного старту. А потім значно більша площа Америки (вдвічі більша за африканську) і більше екологічне розмаїття мали б перехилити шальки терезів на користь корінних американців.
Відтак археолог перевів би погляд на Євразію і дійшов би таких висновків. Євразія — найбільший континент світу, раніше за який заселено було тільки Африку. Довгочасне залюднення Африки до колонізації Євразії мільйон років тому могло нічого не означати, оскільки пралюди перебували тоді на дуже примітивній стадії розвитку. Поглянувши на пізньопалеолітичний розквіт південно-західної Європи між 20 тис. і 12 тис. років тому зі всіма тамтешніми мистецькими творами та складними знаряддями, археолог замислився б, чи вже не здобула на той час Євразія якої-небудь стартової переваги принаймні в цьому регіоні.