Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 7 коментованої статті, виражена у відмові пасажирського перевізника в пільговому перевезенні громадян, які згідно з законом мають право на пільгове перевезення. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закон України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення осіб, які відповідно до законодавства користуються такими правами, здійснюються пасажирськими перевізниками усіх форм власності та підпорядкування. Пасажирському перевізнику забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.
Суб’єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю умислу.
Суб’єктами правопорушень, які передбачені частинами 1, 5 та 6 можуть бути посадові особи та суб’єкти підприємницької діяльності (пасажирські перевізники), ч. 2 - зазначені особи, а також водії, ч. 7 - водії та громадяни (суб’єкти підприємницької діяльності). Суб’єктами правопорушень, передбачених ч. 3 коментованої статті, можуть бути лише водії автобусів та маршрутних таксомоторів.
Стаття 133-2. Порушення умов і правил здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів
Здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, або міжнародних двосторонніх чи транзитних перевезень пасажирів і вантажів без відповідного дозволу, а також порушення особливих умов і правил, зазначених у ліцензії на здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, водіїв транспортних засобів від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 133-2 згідно із Законом України № 2029-111 від 05.10.2000 p.]
Об’єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері міжнародного перевезення пасажирів та вантажів. Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення та призначення, один з яких або обидва розташовані за межами території України. Організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюється перевізниками відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень, а правила міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом по території України затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правила міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. Міжнародним перевізником пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює таке перевезення відповідно до міжнародних договорів України, ліцензії та договору про перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобільним транспортом, що використовується ним на законних підставах. Так, відповідно до Правил оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ) на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 р. № 757, встановлено особливий порядок надання дозволів на міжнародне перевезення вантажів. Наказом Міністерства транспорту України 09.02.2004 р. № 75 встановлено Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Відповідно до вимог останнього, дозволи українським перевізникам на виконання міжнародних перевезень територією України та іноземних держав, а також дозволи компетентним органам іноземних держав на здійснення міжнародних перевезень пасажирів іноземними пасажирськими перевізниками територією України надає Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс). Відповідно до положень міжурядових угод дозволи можуть бути таких видів: двосторонній - дозвіл дає право на здійснення поїздки з пасажирами (вантажем) або без них (нього) між пунктом, розташованим на території України, і пунктом, розташованим на території іноземної держави, яка вказана в дозволі (туди та у зворотному напрямку); транзитний - дозвіл, який дає право на здійснення поїздки з пасажирами (вантажем) або без них (нього) через територію держави, зазначеної в дозволі, яка не є країною посадки (завантаження) або висадки (розвантаження) туди та у зворотному напрямку; універсальний - дозвіл, який дає право на здійснення поїздки з пасажирами (вантажем) або без них (нього) як транзитом, так і в двосторонньому сполученні (туди та у зворотному напрямку); до/з третіх країн - дозвіл, який дає право на здійснення поїздки з вантажем із пункту, розташованого на території держави, яка вказана в дозволі, до третьої держави або з третьої держави в пункт, розташований на території держави, яка вказана в дозволі. Здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, або міжнародних двосторонніх чи транзитних перевезень пасажирів і вантажів за відсутності дозволів і є об’єктивною стороною першого правопорушення, передбаченого коментованою статтею.