Кабульський книгар
- Автор: Сейерстад Осне
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-966-97344-6-4
- Переводчик: Уляна Джаман
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «Кабульський книгар». Краткое содержание книги:
— Яка мама, така й донька. Бельквіса — це тріска від старої дошки, — прорік Султан, і буркочучи додав: — Але якщо саме її хоче Юнус, то я зроблю все, що в моїх силах. На жаль, вони, урешті-решт, скажуть так. Наша родина занадто хороша, щоб відмовляти.
Виконавши родинні обов’язки, Султан нарешті може розпочати те, заради чого він і приїхав у Пакистан: друкувати книжки. Наступного ранку на нього чекає наступний етап подорожі — поїздка в Лагор, місто друкарства, палітурницької і видавничої справи.
У невелику валізу він запакував шість книг, календар і змінний одяг. Як завжди, гроші зашиті в рукави сорочки. Здається, сьогодні буде теплий день. Автобусний термінал у Пешаварі кишить людьми, і через шум автобусним компаніям заледве вдається докричатися. «Ісламабад, Карачі, Лагор!». Біля кожного автобуса стоїть людина й голосно кричить. Розкладу немає. Автобуси відходять, як тільки заповняться. Перед відправкою в автобус сідають продавці горішків, соняшникового насіння, печива й чипсів, газет і журналів. Жебраки задовольняються простяганням рук у відкриті вікна.
Султан їх ігнорує. Пораді пророка Магомета давати милостиню він слідує наступним чином: спочатку потурбуйся про себе, потім — про найближчу рідню, далі — інших родичів, потім сусідів і наостанок про невідомих бідних. Він може віддати кілька афгані жебракові в Кабулі, але пакистанські жебраки в самому кінці списку. Пакистан має доглядати за власними жебраками.
Він сідає на задньому сидінні автобуса, затиснений між іншими подорожніми, валізу тримає в ногах. У ній — справа його життя, записана на клаптику паперу. Він хоче видрукувати нові афганські підручники. Коли навесні відкриються школи, навряд чи знайдуться хоч якісь підручники. З підручників виданих урядом моджахедів і талібів немає ніякої користі. Ось як першокласники вивчали алфавіт: «Д — джихад, ціль нашого життя; І — Ізраїль, наш ворог; К — «калашніков», ми здолаємо; М — моджахеди, наші герої; Т — Талібан…»
Війна є також центральною темою в підручниках із математики. Школярі, а Талібан видавав підручники тільки для хлопчиків, рахують не яблуками й тістечками, а кулями та автоматами. Приблизно ось так: «Омарчик має автомат і три магазини. У кожному магазині 20 куль. Він вистріляв дві третини набоїв і вбив шістдесят невірних. Скільки невірних він убивав однією кулею?».
Книги з часів комуністичного режиму також не можна використовувати. Їхня арифметика має справу з розподілом землі і соціалістичними ідеями. І неодмінними дороговказами на шляху до комунізму слугують червоні транспаранти та щасливі колгоспники.
Султан хотів повернутися до книжок часів Захір-Шаха, короля, що правив протягом сорока відносно мирних років перед тим, як його було усунено в 1973 році. Він віднайшов старі підручники, з яких можна зробити репринт: оповідання й міфи для уроків перської мови, посібники з арифметики, де один додати один дорівнює два, і книжки з історії, вичищені від ідеологічного змісту, за винятком дещиці невинного націоналізму.
ЮНЕСКО обіцяло профінансувати видання нових підручників для країни. Як один з найбільших видавців у Кабулі, він мав зустрічі із представниками організації і зробить їм пропозицію після поїздки в Лагор. На клаптикові паперу, що лежить у його жилеті, він нашкрябав кількість сторінок і формат кожного зі ста тринадцяти підручників. Бюджет складатиме два мільйони доларів. У Лагорі він дізнається, які друкарні пропонують найкращі ціни. Потім він повернеться в Кабул, щоб позмагатися за золотий контракт. Султан задоволено розмірковує, наскільки велику маржу з двох мільйонів зможе залишити для себе. Він вирішив не бути занадто жадібним. Якщо виграє, йому гарантовані заробітки на роки вперед: від перевидань і нових книг. Султан поринув у роздуми, а за вікном — уздовж основного шляху між Кабулом і Калькуттою — проносяться поля й пасовиська. Чим ближче вони під’їжджають до Лагора, тим стає спекотніше. Султан пітніє у своєму домотканому одязі афганських верховинців. Він погладжує волосся, з якого залишилося кілька пасем, і витирає обличчя хустинкою.
Окрім клаптика паперу, на якому розписані параметри ста тринадцяти підручників, Султан також має книжки, які він хотів би видрукувати власним коштом. Услід за потоком журналістів, співробітників міжнародних місій і дипломатів, у Кабулі з’явився попит на англомовну літературу про Афганістан. Султан Хан не імпортує книги іноземних видавництв, він друкує їх сам.
Пакистан — рай для піратів-видавців. Немає ніякого контролю і не існує відрахувань за авторські права. Султан платить один долар за друк книжки, яку потім може продати за двадцять-тридцять доларів. Бестселлер «Талібан» Ахмеда Рашіда він перевидавав сім разів. Улюбленою серед іноземних солдатів є «Моя таємна війна», написана російським репортером книга про катастрофічну окупацію Афганістану між 1979 і 1989 роками. Це був дійсно діаметрально протилежний досвід тому, що його переживають зараз міжнародні миротворці, які патрулюють Кабул і вряди-годи зазирають до Султанової книгарні, щоб купити листівок або книжок про минулу війну.