Монолітне болото або ЗАТ БЮТ

Але, мабуть, не вік юного мера був визначальним при включенні його у список БЮТ, грали тут важливу роль і деякі інші ще суттєвіші фактори. Серед них, очевидно, не останньою стала та обставина, що Є.Суслов, як, мабуть, і весь його сімейний клан, чомусь упереджений щодо В.Ющенка - у кабінеті мера демонстративно відсутній портрет Президента України.

Пишучи про Євгена Суслова, журналіст Галина Моісеєва відзначає, що зовсім недавно він перебував у рядах об’єднаних соціал-демократів і «свято вірив усьому, що говорив Віктор Медведчук». За її ж словами, наймолодший мер в Україні тепер, ймовірно, буде представляти ідеали молодого крила БЮТ з тим же успіхом, як він справлявся із соціал-демократичними завданнями.

Особисто мене вкрай вразив факт наявності на 27 місці виборчого списку БЮТ Губського Богдана Володимировича - бізнесово-політичного соратника Суркіса-Медведчука та палкого прихильника Л.Кучми, народного депутата України 3-го скликання (№ 9 у списку СДПУ(о) та 4-го скликання (від мажоритарного округу № 196 Черкаської області).

Нагадаю, Б.В.Губський був членом славнозвісної «чудесної сімки», куди входили брати Суркіси, Віктор Медведчук та ще чотири компаньйони, він брав участь, мабуть, у всіх фінансових проектах цього, як писала московська й українська преса, «київського клану». З 1992-го по 1998 р. - часу першого обрання народним депутатом України за списком СДПУ(о) - Б.Губський займав посаду голови ради директорів Українського фінансово-промислового концерну «Славутич», який ще у 1994 році тодішній Президент України Л.Кучма назвав «монополькою, яка з мізерним статутним фондом крутить мільярдами доларів США». Такими ж і ще більшими сумами ця «монополька» крутила, мабуть, постійно, бо покривала 10-15% ринку нафтопродуктів України та здійснювала ряд інших великомасштабних фінансових проектів. Співвласниками концерну виступало сім «чудесних» фізичних осіб - громадян України, які у рівних долях володіли 21,5% статутного фонду, а решта - 78,5% - належала офшорній фірмі «Ньюпорт Менеджмент», яка зареєстрована в далекому Карибському морі на острові Тортола, з групи Британських Віргінських островів. Ця офшорна фірмочка не мала на острові Тортола із 20-тисячним населенням навіть власної контори - лише рахунок у банку міста Цюрих у Швейцарії. Усіма коштами, активами і майном фірми «Ньюпорт Менеджмент» одноособово розпоряджався компаньйон Б.Губського, громадянин України Віктор Медведчук. А на цей швейцарський рахунок керований Б.Губським концерн «Славутич» щорічно, у якості дивідендів, перераховував, мабуть не десятки, а сотні мільйонів, а можливо, і мільярди доларів США, не сплачуючи при цьому в Україні податків і платежів у бюджет, як підприємство з нібито «іноземними інвестиціями». Так ця «сімка» і наварила свої величезні капітали. Інформація про це мною була оприлюднена у Печерському районному суді м.Києва ще у листопаді 2003 року у ході розгляду цивільної справи за позовом В.Медведчука до мене як автора книги «Нарцис» і Бродівського видавництва «Просвіта». Суду було надано копії важливих фінансових документів, які підтверджували вищесказане. Оскільки В.Медведчук та його спільники, зареєструвавши за кордоном фірму і ставши її фактичними власниками, не отримали в Україні для цієї фінансово-комерційної діяльності відповідного дозволу, не задекларували внесення за кордон українських інвестицій, а відповідно не декларували в Україні своїх справжніх доходів і при цьому уникли сплати податків в особливо великих розмірах, то я вніс у суд клопотання про порушення відносно громадянина В.В.Медведчука кримінальної справи та проведення її повного і всебічного розслідування.