Бої Хмельницького
- Автор: Тис-Крохмалюк Юрий
- Год: 1954
- Язык: украинский
- Год: Видання Братства кол. вояків I-ої Української Дивізії УНА
- Жанр: История
Электронная книга - «Бої Хмельницького». Краткое содержание книги:
Перед бурею. Мало або й нічого не знаємо про події в тому ж часі на Січі. Всетаки до виступу Хмельницького Січ була приготована. Не відомо, як там Хмельницький захопив владу, нема ніякої згадки про те, чи сталося воно в висліді якогось бойового акту. Воно правдоподібно, що на Січі Хмельницького таки очікували і його вибір на старшого війська запорізького відбувся серед особливих урочистостей.
Поляки, головно ж ті, що стояли як залога, мусіли знати про вагу цієї події, коли на першу вістку про те, що 2-го лютня Хмельницький перебрав на Січі владу, полковник Ґурський покинув Трехтемирів і з однією хоругвою шляхти втік до Крилова (9-го лютня). На місці ж залишився полк драґунів, складений з українців, та вся канцелярія включно з військовими клейнотами. Одночасно залога Кодака повідомила великого коронного гетьмана Потоцького про "бунт" на Січі.
Хмельницький мав докладні вістки про те, що діється по польському боці: він знав про те, що поляки вирішили піти походом на Січ і знищити "ребелію" в самому гнізді. Цим плянам Хмельницький і протиставився. В половині квітня він вирушив з Січі проти поляків з неймовірно малим числом людей: з трьома сотнями добірних запоріжців та з 1000-1500 ногайців, що не мали навіть луків і були озброєні тільки "масляками". Татарами мав проводити Тугай-бей. Однак деякі джерела це заперечують і твердять, що Тугай-бей, не зважаючи на особисту дружбу з Хмельницьким, "спізнився" і прибув аж під Білу Церкву. З-поміж старшин Хмельницького відомі тоді тільки два: Кривоніс і Криса.
Ще під час мобілізації польських військ великий коронний гетьман Микола Потоцький вислав на Січ до Хмельницького послів із пропозицією про замирення. Від Потоцького прибули полковники Кричевський і Хмелецький. Потоцький обіцював усунути непопулярних реєстрових старшин, обмежити сваволю "жидів-арендарів", що - як записує сучасник - "ексорбітували над козаками"; Хмельницькому ж обіцяв віддати Суботів.
Відповідь привезли посли на письмі: Хмельницький домагався уступлення всіх польських військ із України, привернення війську запорізькому всіх стародавніх прав, свобідного вибору гетьмана та високих старшин. Це була ясна відмова, то ж так цю відповідь зрозуміли й поляки. Скоро після того Потоцький скликав воєнну раду, на якій вирішено знищити Хмельницького та розбити його відділи ще заки повстання розгорнеться в затяжну війну.
Рухи обох військ. Коронний гетьман Потоцький обстоюав думку, що всієї збройної сили вживати не потрібно. Тому він і вислав тільки добірний відділ під командуванням свого сина Степана в напрямі Січі і цей відділ поділено яа дві частини:
1) суходільний відділ, складений з 11 хоругов, з однієї гусарської хоругви, складеної з 150 чоловік та двох гармат, далі ж - із 200 драґунів та з 1.500 реєстрових козаків з табором; ці відділи були кінні; крім того вони вели деяке число коней, приналежних до другого відділу, що плив Дніпром;
2) "водний" відділ, що поплив вниз Дніпром човнами; це були головно реєстрові козаки, число яких сягало 3000 люда.
Турецький аґа й яничари в парадному одязі
Суходільний відділ очолював сам Степан Потоцький і комісар реєстрових козаків Шемберґ. У „водному" відділі були: чигиринський полковник Михайло Кричевський, канівський полковник Войніловський, черкаський полковник Вадовський, черкаський осавул Барабаш, а далі ще полковники - Бутович, Ганджа, Джулай, Джалалий та інші.
В суботу, 25-го квітня 1648 р. в селі Воронівці українці польського війська, отже - реєстрові козаки й драґуни, склали урочисту присягу, а опісля вирушили в похід. Драґунів приділено до обслуги й оборони гармат, полк реєстрових вислано як передову частину, а решта реєстрових попливла Дніпром на човнах.
В тому ж самому часі Хмельницький вирушив із Січі та станув біля Жовтих Вод недалеко Дніпра, в місці, де "водний" відділ польського війська мав був висадитися на берег і рушити назустріч Потоцькому. Вибір цього місця Хмельницьким вказує на те, що він був не тільки добре поінформований про шлях походу обох відділів, але що наперід обговорив був з реєстровими козаками плян співдії. Ця змова мусіла була мати великий відсоток певности - інакше Хмельницький не міг би протиставитися Потоцькому в бою навіть з тими дуже добірними сотнями запоріжців, коли взаємовідношення людських сил було бодай як 300:3000, себто 1:10, навіть не враховуючи артилерії по стороні поляків та козаків "водного" відділу. Ввечері 25-го квітня Потоцький стояв уже на Цибульнику і звідти вислав на розвідку полковника реєстрових козаків Душинського. [6] Не чекаючи на поворот Душинського, Потоцький рушив в понеділок, 27-го квітня на Омельник, де й заночував. Наступного дня дійшов до Княжих Байраків, а в середу в полудне до Жовтих Вод і там поляків уперше обстріляли застави Хмельницького.
[6] Цей відділ, як опісля виявилося, Хмельницький знищив дотла.