Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
Щоб думками чиїсь побивати думки, позмагавшись у гострому слові.
Якщо можна, то дуже хотів би тепер я на них подивитися зблизька.
Сократ
Ну, то глянь же сюди, на горбистий Парнет!
Бачу, як вони тихо й спокійно
Звідти сходять додолу.
Стрепсіад
Де, де? Покажи.
Сократ
Он густими надходять рядами
Де по схилах лісних, де й по диких ярах,
стороною.
Стрепсіад
Оце дивовижа!
Я не бачу нічого!
Сократ
Уже під дверми.
Стрепсіад
От тепер я ледь-ледь розбираю.
Сократ
Аж тепер ти побачив їх! Замість очей в тебе, видно, гнилі кабачини.
Стрепсіад
Свідок Зевс, я вже бачу! Шановні мої! Все навколо вони заслонили. [101]
Сократ
А раніш ти не знав, що богині вони, й не складав їм належної шани?
Стрепсіад
330 Зевсом свідчусь, не знав я, вважав їх за дим, за туман або росяний випар.
Сократ
Помилився ти, Зевсом клянусь! Отже, знай: це вони мудріїв поживляють,
Лікарів, ворожбитів, у перснях нероб кучерявих, що нігті фарбують,
Танцюристів у хорі й невдах-піснярів та дурисвітів-зорелічильців,
Дармоїдів годують усяких, а ті їх у віршах своїх прославляють.
Стрепсіад
От чому вони хмари вславляють швидкі, що «громницями згубними» мечуть,
«Стоголового смерча чуприну страшну», «буревійного вітру буяння»,
«Криводзьобих, метких, хижооких птахів, що в небесних ширяють просторах»,
Та ще «зливи потоками з росяних хмар», а зате на обід вони мають
І «форелі грайливої» ласий шматок, і з «дроздів співомовних» смаженю.
Сократ
340 А хіба це було незаслужено?
Стрепсіад
Ні, ти скажи, я прошу тебе щиро,
Коли справді це хмари небесні, - чому до жінок вони смертних подібні?
Мають іншими бути на вигляд вони.
Сократ
Як же мають вони виглядати?
Стрепсіад
Та напевне не знаю. Мабуть, чи не так, як куделиця вовни летюча, [102]
Тільки, Зевс мені свідок, не схожі вони на жінок. А оці - ще й носаті.
Сократ
Ні, то от, що питатиму - відповідай.
Стрепсіад
То запитуй, - що хочеш ти знати?
Сократ
От скажи, коли-небудь не бачив ти хмар, щоб скидались вони на кентавра
Чи на вовка, бика, леопарда?
Стрепсіад
Авжеж, свідок Зевс! Що ж із того?
Сократ
Обернутися можуть - як схочуть вони. Кучерявого вглядять вродливця,
З гультяїв безпробудних, патлатих гульвіс, от, наприклад, синка Ксенофонта,
350 І, глузуючи з шалу скаженого їх, обертаються враз на кентаврів.
Стрепсіад
А як Сімона стрінуть, державних скарбів крадія, чим тоді вони стануть?
Сократ
Викриваючи хижу природу його, на вовків перекинуться раптом.
Стрепсіад
От чому, як зустрівсь їм гладкий Клеонім, що згубити свій щит умудрився,
То лиш глянули на боягуза вони - й полохливі з них олені стали.
Сократ
А сьогодні Клісфена зустріли вони - й на жінок обернулись, як бачиш.
Хор жінок-Хмар поволі входить на сцену. [103]
Стрепсіад
(до Хмар)
О, привіт вам, владичиці неба, привіт! Якщо будь-коли ви дозволяли
Чути смертним ваш голос з високих небес, то дозвольте й мені, о всевладні*
Провідця хору
І тобі наш привіт, сивочолий старий, красномовства й науки мисливче!
(До Сократа).
Ну, а ти, марнослів'я премудрого жрець, розкажи нам, чого ти бажаєш?
360 Так охоче нікого не слухаєм ми з мудролюбних дізнавців сучасних,
Окрім Продіка, славного бистрим умом і знаннями глибокими. Ти ж нам
Любий тим, що поважно так ходиш, на всіх поглядаючи звисока й згорда,
Хоч ти й босий, в лахмітті, у злиднях, нужді, та повагу до нас виявляєш.
Стрепсіад
Що за голос, о земле! Врочистий, дзвінкий і чудесної святості повний!
Сократ
Отже, знай: це вони лиш - богині святі, а все інше - то вигляд безглуздий.
Стрепсіад
Ну, а Зевс? Заклинаю землею, скажи, - то не бог уже й Зевс олімпійський!
Сократ
Що за Зевс? Та ніякого ж Зевса нема! Не верзи цих дурниць.
Стрепсіад
Що ти кажеш!
Ну, а хто ж нам дощі посилає? Оце ти з'ясуй мені спершу докладно. [104]
Сократ
(показуючи на хмари)
Ось - вони. І багато тобі наведу на те доказів я безперечних.
370 Ну, скажи, чи ти будь-коли бачив, щоб Зевс та без хмари дощем окропив нас?
Адже міг би і з ясного неба він дощ нам послати, - ну сам ти подумай.
Стрепсіад
От, клянусь Аполлоном, розумні слова! Переконувать ти таки вмієш.
А раніше гадав я, що й справді то Зевс відливає крізь сито небесне: