П’ятнадцятирічний капітан
- Автор: Верн Жюль Габриэль
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Національний книжковий проект
- ISBN: 978-617-592-157-9
- Переводчик: Петр Соколовський
- Жанр: Морские приключения
Электронная книга - «П’ятнадцятирічний капітан». Краткое содержание книги:
Необізнаним людям треба пояснити, що вбитого смугача мали прибуксирувати до «Пілігрима» й міцно пришвартувати до штирборту. Потім матроси, взувши чоботи із шипами на підошвах, мали вибратися на спину кита й розрізати шар жиру, що вкривав його, на паралельні смуги від голови до хвоста. Тоді порізати смуги на шматки по півтора фута завдовжки; а шматки покраяти на ще дрібніші шматочки і, поскладавши в бочки, опустити в трюм.
Звичайно, закінчивши полювання, китобійне судно відразу якнайкоротшим шляхом прямує до землі, щоб там докінчити обробку туш. Команда висідає на берег і приступає до перетоплювання жиру. З жиру добувають його найцінніший складник — ворвань.
Однак за обставин, які склалися, капітан Халл не мав наміру повертатися назад і виконати на березі цю роботу. Він розраховував перетопити додатково здобутий жир аж у Вальпараїсо. Зрештою, от-от мали повіяти західні вітри, і капітан «Пілігрима» сподівався дістатися до американського берега за три тижні* а за цей час здобич не могла б зіпсуватися.
Пора було відчалювати. Перш ніж лягти в дрейф, «Пілігрим» устиг трохи наблизитись до місця, звідки смугач давав про себе знати фонтанами пари та води. Кит усе плавав посеред широченного червоного поля, раз у раз розтуляючи велетенського рота й втягуючи міріади рачків. На думку досвідчених китобоїв, що стежили за ним, він і не думав тікати. Безперечно, то був саме той кит, що його китобої прозвали «бойовим».
Капітан Халл переліз через борт і мотузяною драбинкою спустився на ніс шлюпки.
Місіс Велдон, Джек, кузен Бенедикт, Том і його товариші ще раз побажали їм удачі.
Навіть Дінго, зіп’явшись на задні лапи й вихилившись за борт, ніби прощався з командою.
Потім усі перейшли на ніс, щоб не пропустити жодної подробиці небезпечного полювання.
Шлюпка відчалила й, гнана вперед чотирма веслами в дужих руках, стала швидко віддалятись од «Пілігрима».
Пильнуй, Діку, добре пильнуй! — востаннє гукнув до юнака капітан.
— Можете покластися на мене, капітане.
— Стеж одним оком за «Пілігримом», а другим — за шлюпкою! Не забувай про це!
— Буде, як кажете, капітане!
Легка шлюпка вже відпливла на кількасот футів од шхуни-брига. Капітан Халл стояв на носі й далі давав свої настанови. Однак годі було розібрати слова, і зміст угадувався хіба що з виразних жестів.
Саме тут Дінго, що й досі стояв, спершися лапами на борт, жалібно завив. Марновірні люди напевно мали б це за лихий знак.
Від цього виття здригнулася навіть хоробра місіс Велдон.
— Дінго, Дінго! Ай-ай-ай! — мовила вона. — І оце ти так підбадьорюєш своїх друзів? Ану-бо гавкни гарно, як ти вмієш: дзвінко, радісно!
Але собака більше не подавав голосу; він звільна підійшов до місіс Велдон і лизнув їй руку.
— Він не махає хвостом! — пошепки мовив Том. — Лихий знак! Лихий знак!
І майже тієї самої миті Дінго наїжився й люто загарчав. Місіс Велдон озирнулася. З камбуза вийшов Негору і попрямував на ніс, мабуть, щоб подивитися на полювання.
Дінго метнувся назустріч кокові. Собака аж нестямився від люті.
Негору схопив із палуби вимбовку36 й став в оборону.
Дінго намірився схопити його за горлянку.
— Назад, Дінго, назад! — закричав Дік Сенд, залишивши на мить свій спостережний пост і кинувшись на бак. Місіс Велдон теж силкувалась спинити собаку.
Дінго неохоче послухався й з глухим гарчанням повернувся до юнака.
Негору не мовив і слова, тільки на якусь мить зблід. Відтак, кинувши вимбовку, подався до своєї каюти.
— Геркулесе, — мовив Дік Сенд. — Доручаю вам пильно стежити за цим чоловіком!
— Стежитиму якнайпильніше! — відповів Геркулес, стискаючи, мовби на підтвердження, двоє здоровенних кулачисьок.
Місіс Велдон і Дік Сенд знов перевели погляди на шлюпку, що швидко віддалялася.
Тепер вона видніла маленькою цяткою серед морського обширу.
Розділ VIII
СМУГАЧ
/Д,освідчений китобій, капітан Халл ніколи не покладався на щасливий випадок. Полювання на смугача — важка справа. Тут не слід легковажити жодною пересторогою. І капітан Халл не легковажив.
Насамперед він наказав стерновому підходити до кита проти вітру, щоб не виказати шумом свого наближення.
Тож Говік скеровував шлюпку по видовженій кривій, щоб у такий спосіб обійти червонясте поле, посеред якого плавав смугач, і опинитися з протилежного боку.
Боцман Говік, старий бувалий моряк, відзначався неабиякою витримкою. Капітан Халл у всьому довіряв йому і міг цілком покластися на нього у найвідповідальнішу мить.
36
Вимбовка — важіль у коловороті.