Цього ви не знайдете в Яндексі
- Автор: Чех Артем
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-3898-2
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Цього ви не знайдете в Яндексі». Краткое содержание книги:
— Ти мені ще винен, — сказав він.
— Я знаю, — сказав Валєра і побіг до хлопців із гуртожитку позичати п’ятдесят гривень. Хлопці з общаги погодились дати ті гроші за умови, що він поверне їх до понеділка, а якщо він не поверне, то будуть крапати відсотки, звичайно менші, ніж у Роми, але теж пристойні. Хлопці з гуртожитку, який славився антисанітарією та майже безкоштовними тьолками, були впевнені, що Валєра ті гроші не поверне, тому і позичили, щоб трохи підзаробити. Для Валєри ця сума виявилася ще більшою, ніж тридцять гривень, тому він вирішив половину віддати Ромі, а половину витратити. На двадцять п’ять гривень він купив собі зовсім непотрібних речей, таких як будильник, маленький замочок для саморобного сейфу, жувальних гумок і три години у комп’ютерній ігротеці. Інші двадцять п’ять гривень він віддав Івану, щоб той передав їх Ромі. Іван купив нову фару на передок і книжку з геометрії.
Паралельно з чоловічими справами, які велися з общагівцями й Ромою, у Валєри були ще не менш чоловічі справи в класі. Щоб завоювати шану серед однокласників, Валєра поступав таким чином. Він брав у всіх у борг, обіцяючи принести у два рази більше. Пацани охоче давали, тому що сто відсотків добових їм не пропонував жоден банк. Валєра пропонував. За це його ніхто не бив по голові.
Коли його борг однокласникам у сумі зріс до двохсот гривень, авторитет Валєри дещо впав, а хлопці вже хотіли його бити по голові. Тоді він, поки не було мами-молочниці вдома, запросив їх до себе додому, запропонувавши взяти все, що їм сподобається серед власних речей, попередньо заховавши всі свої колекції на горище. Коли хлопці прийшли до Валєри, вони знайшли там Рому, який забирав у діда Жори алюмінієвий ціпок.
— Привіт, пацани, — сказав Рома.
— Привіт, Рома, — сказали пацани, і кожен брався за свою справу.
У Валєри нічого цінного, крім колекції журналів «Футбол» та «Мир і спецслужби» не знайшлось, тому однокласники, вже жалкуючи, що погодились на таку угоду, розділили між собою журнали і поплентались пити пиво до пацанів із общаги, яким Валєра був винен трохи менше двохсот гривень.
Одного разу Валєру відвідав його вуйко, який подарував йому класну кєпку з написом «sex» і джинсовий костюм. Поїхав вуйко від Валєри і від своєї сестри-молочниці з колекцією монет, яку Валєра думав продати років так через десять і купити собі ламборджині д’ябло, про яке мріяв тоді чи не кожен юнак. Кєпка з написом «sex» і костюм дуже сподобались Ромі. Валєра відверто поговорив із мамою, яка дала згоду тільки на костюм. Рома у новому костюмі розгулював районом і бігав до майже безкоштовних тьолок з общаги, яка, окрім цього, славилась своєю антисанітарією, а Валєра був винен лише пацанам із общаги.
Одного весняного вечора Валєра, оминаючи страшні території гуртожитку, крокував до гастроному. Його наздогнав прищавий юнак, який назвався Павліком.
— Привіт, — сказав юнак, — я Павлік.
— Валєра, — простягнув руку Валєра.
Павлік довго розповідав, що він знає усіх пацанів із гуртожитку і що він найкрутіший у своєму районі на вулиці Ватутіна.
Той Павлік дійсно був гопніком і досить розумним, на відміну від Роми. Зрештою, на те він і Павлік, щоб бути розумнішим за Рому.
Павлік одразу втерся в довіру. Валєра одразу посвятив Павліка у свої друзі, показав, де знаходиться мамине золото, де лежить ключ від хати, і подарував йому свою кєпку з написом «sex», за що Павлік переговорив з пацанами з общаги, і сказав Валєрі:
— Борг можеш поки що не віддавати. Вони почекають, счьотчік вимкнуто.
— Дякую тобі, Павлік, — зрадів Валєра.
Павлік дійсно змахував на досить приємного, доброго хлопця. Але одного разу мама не знайшла свого золота, а натомість знайшла кєпку з написом «sex», яка належала Павліку, яку йому подарував Валєра. Кєпка з написом «sex» лежала на веранді.
Павліка бачили одягненим у все новеньке. Він курив «парламент».
Але Павлік виявився не таким розумним, тому що кєпку з написом «sex» він усе ж таки забув на веранді Валєриного будинку. Дільничний одразу зреагував на заяву мами-молочниці і взяв Рому під арешт, але, протримавши його дві доби у мавпятнику, випустив, тому що треба було брати не Рому, а Павліка. Через місяць Павліку дали два роки умовно і відібрали нові шмотки, рештки золота і «парламент». «Парламент» залишився у дільничного.