Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)
- Автор: Поліщук Віктор Варфоломійович
- Год: 1995
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)». Краткое содержание книги:
Нехай ніхто, хто почуває себе українським націоналістом, не кидає в мене болотом, не прочитавши цієї книжки
Проаналізувавши текст фрагментів "ухвали", сконфронтувавши його з іншими публікаціями, я дійшов до висновку, що "Ухвала", радше її фрагменти, є оригінальною ухвалою ОУН-б. На це вказує зміст ухвали, який є адекватний до стратегії, політики й ідеології ОУН-б. Текст "Ухвали" є віддзеркаленням ментальності провідних кіл ОУН-б. Доказом цього є публікація Романа Кричевського, що торкається спору в ділянці тактики між ОУН-з і ОУН-б. В ній автор каже:
Інакше дивився на ці справи Бандера і ті, що були з ним. Посилаючись на твердження опозиції, що ідеологія і програма ОУН не витримали проби життя в зустрічі з настроями цілого українського народу, Бандера заперечив її погляди як невірні і на тому тлі розвинув теорію подвійної політичної програмовості ОУН - одна програма, за його твердженням, мала б бути призначена для членства і прихильників націоналізму, а друга для сторонніх чинників. Перша повинна бути основним вірую Руху і базою для виховання кадрів та в основному мала б залишитися незмінною незалежно від зовнішніх обставин. Бандера уважав, що таку програму ОУН вже створила, має її і вона не потребує ніяких змін ні доповнень. Друга програма повинна існувати для зовнішнього вжитку. Вона може мінятися залежно від обставин і міжнародного положення. Вона повинна узгляднювати передусім моменти тактики і їх широко пропагандивно використовувати [503]
Наведену тут цитату повинні двічі, тричі прочитати ті польські діячі, які й досі вірять у співпрацю з ОУН. Співпраця деяких військових польських кіл з УПА під час війни і навіть після її закінчення була співпрацею з ворогом. ОУН ідеологічно ніколи не вважала поляків партнерами до розмов. Добре було б, коли б ті польські діячі, котрі й сьогодні співпрацюють з ОУН-б, наприклад на форумі АБН, зрозуміли - ОУН тільки в рамках тимчасової тактики може розмовляти з поляками. Можна зрозуміти, що їх єднає спільна ненависть до більшовизму, але більшовизм уже належить до минулого. Але різнять їх інтереси Польщі й інтереси ОУН, яка не репрезентує інтересів українського народу. З наведеної вище цитати видно, що ОУН-б в політиці застосовує подвійну мораль.
Добре було б, аби все це усвідомили собі теж ті діячі в Україні, котрі вірять у солов'їний спів емісарів ОУН - всіх трьох фракцій ОУН.
Ще раз треба пригадати: Коли б у котроїсь ОУН дійшло до перегляду основ інтегрального, тобто тотального, донцовського націоналізму, то це мусіло б тягнути за собою відмежування від злочинного минулого ОУН, засудження її злочинів. Тим часом, як бачимо, всі три фракції ОУН змінили свою тактику, підфарбували свою лексику під демократію, а в дійсності прямують до одного: до побудови української держави, як тоталітарно-націоналістичної, чого яскравим виразом і є опубліковані фрагменти "Ухвали" ОУН. Цікаво було б почитати весь її текст.
Саме в цьому контексті, в контексті подвійної моралі ОУН, слід розглядати наведену тут "Ухвалу". Нема сумніву, що це є ухвала ОУН-б.
Симптоматичним є брак відповіді на "Відкритий лист". В цьому видно стратегічну солідарність усіх трьох фракцій ОУН, а також їх виразника - СКВУ. Автори "Відкритого листа" не виключили провокації, а навіть висунули сугестію спільних пошуків джерела провокації. Тепер, мабуть, і в них нема сумніву, що документ - автентичний. Саме крізь його призму слід оцінювати кроки ОУН.
Така ось політична культура української націоналістичної діаспори.
Розділ 2
Експансія украінського націоналізму на Україну
Остерігайтеся фальшивих пророків, які
приходять до вас в овечій шкурі, а все
редині - вовки хижі