Війна Калібана
- Автор: Кори Джеймс С. А.
- Серия: Простір #2
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: пан сам склепАв
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Війна Калібана». Краткое содержание книги:
На Ганимеде, житнице внешних планет, марсианка-спецназовец становится свидетелем гибели своего взвода, истребленного чудовищным суперсолдатом. На Земле высокопоставленный политик изо всех сил пытается предотвратить межпланетную войну. А на Венере обосновалась чуждая протомолекула, производя таинственные трансформации и угрожая распространиться по Солнечной системе.
В бескрайнем космосе Джеймс Холден и экипаж «Росинанта» заняты поддержанием мира от имени Альянса Внешних Планет. Они соглашаются помочь в поисках пропавшего на Ганимеде ребенка и внезапно обнаруживают, что будущее человечества зависит от того, сможет ли один корабль предотвратить межпланетное вторжение, которое, возможно, уже началось…
«Война Калибана» — это твердая научная фантастика, полная головокружительных приключений. Один из лучших образцов жанра последнего времени наряду с «Пробуждением Левиафана».
Та в центрі, відокремлені і одинокі, Голден з командою були у такому ж спокої і щасті, неначе сиділи в себе на камбузі, несучись у вакуумі. І Мей, яка гралася з Амосом все ще не могла фізично відділитися від татка без того аби не почати кричати і плакати. Менґ в точності розумів що вона відчуває, тому не бачив у цьому проблеми.
- Тож живучи на Ґанімеді, ти багато знаєш про народження дітей при низькій гравітації, еге ж? – запитав Голден, - воно ж не сильно ризикованіше для белтерів?
Пракс ковтнув повний рот салату і похитав головою:
- О ні, це надзвичайно складно. Особливо на борту корабля, без посиленого медичного нагляду. Якщо розглядати звичайний перебіг вагітності, то тут у п’яти з шести випадків наявні аномалії розвитку чи морфології.
- У п’яти… - стиха проговорив Джим.
- Тобто, у більшості з них проблеми з зародковою лінією, - вів далі вчений, - майже всі діти народжені на Ґанімеді отримали імплантати після повного генетичного обстеження.
- Якщо присутня висока вірогідність летальності, вони просто прибирають зиґоту і починають з початку. Аномалії поза лінією зародку зустрічаються лиш в двічі частіше аніж на Землі, тож все не так погано.
- Еге, - тільки і відповів капітан, занепавшим голосом.
- А чому ти питаєш?
- Та просто так, - відказала Наґата, - аби розмову підтримати.
- Татусю, я хочу тофу, - попросила Мей, ухопившись за мочку його вуха і сіпаючи, - де тофу?
- Ходімо глянемо, чи не знайдеться для тебе трохи тофу, - Пракс відсунув свій стілець від столу, ходи-но.
Поки вони йшли через кімнату, скануючи натовп на предмет темних, формальних костюмів офіціантів, як протилежність чорним, формальним костюмам дипломатів, молода жінка підійшла до них з бокалом і палаючими щічками.
- Ви Праксідікі Менґ, - сказала вона, - скоріш за все ви мене не пам’ятаєте.
- Гм. Ні.
- Я Керол Києсовські, - сказала вона, торкаючись своєї ключиці, так аби прояснити що мова йде про неї, - ми переписувались декілька разів, після того як ви випустили відео про Мей.
- Ага, точно, - відказав ботанік, розпачливо намагаючись пригадати хоч щось про жінку чи її коментарі.
- Я просто хотіла сказати, що ви обоє дуже, дуже хоробрі, - киваючи почала Керол, Праксові здалося що вона можливо трохи випила.
- Син йобаної повії, - достатньо голосно, аби перебити фоновий шум розмов висловилась Авасарала.
Натовп повернувся до неї. Крісьєн вдивлялася в наручний термінал.
- Хто така повія, татку?
- Це щось типу морозу, мила, - відказав доктор Менґ, - що відбувається?
- Колишній начальник Голдена, щойно дав нам під дих, - продовжувала зам генсека, - думаю ми знаємо, що сталося з тими усіма ракетами, які він вкрав.
Арджун торкнувся плеча дружини і вказав на Пракса.
- Прошу пробачення за мову, - жінка ніяковіло вибачилася, - я забула про неї.
Голден з’явився біля плеча вченого:
- Мій бос?
- Фред Джонсон щойно з’явився на полі, - пояснювала Авасарала, - Нґуєнові монстри? Ми чекали аби вони підійшли ближче до Марсу, щоб позбивати. Транспондери собі цвірінчать, ми слідкуємо за ними пильніше аніж за мухами. Так варто було їм увійти в Пояс, як він їх позбивав. Ядерними ракетами. Усіх.
- Ну тоді добре, значить, - відказав Пракс, - тобто це ж добре, так?
- Ні, якщо це зробив він, - відповіла жінка, - він грає м’язами. Показує що Пояс наразі має наступальний арсенал.
Чоловік в однострої зліва від Крісьєн в тий же самий час почав розмовляти з жінкою, що стояла прямо позаду неї, і за секунду потреба в розмовах поширилась усією групою. Пракс відійшов. П’яненька жінка вказувала на чоловіка і швидко розмовляла, забувши про дочку з татом. Він відшукав офіціянта на краю кімнати, видушив з нього обіцянку принести тофу і повернувся на своє сидіння. Амос і Мей миттєво почали грати хто сильніше дмухне носом, і ботанік повернувся до Боббі.
- Але мова не тільки про Ґанімед. Вся людська цивілізація є відбудованою з колишніх руїн. Життя саме по собі величезна хімічна імпровізація, що почалася з найпростіших реплікацій, росла і занепадала і росла знову. Катастрофа була лиш однією частиною того що завжди ставалось. Це була прелюдія до наступних подій.