Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
По-сьоме, майно, яке ст. 4 Закону України «Про заставу» визначено таким, що не може бути предметом застави, законодавцем також віднесено до винятків з джерел погашення податкового боргу. До такого майна, зокрема віднесено:
— культурні цінності, що є об’єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
— пам’ятки культурної спадщини, які відповідно до Закону занесені до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Крім того, не може бути джерелом погашення податкового боргу майно та кошти благодійних організацій, а також приватизаційні папери.
По-восьме, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Одним із додаткових джерел погашення податкового боргу може бути заборгованість третіх осіб перед платником податків — боржником (дебіторська заборгованість). Дебіторська заборгованість може бути джерелом погашення податкового боргу, якщо:
— на момент застосування даного повноваження строк погашення сум дебіторської заборгованості настав;
— право вимоги такої дебіторської заборгованості переведено на орган стягнення, а саме орган державної податкової служби.
Крім того, законодавець визначає, що дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до моменту надходження коштів до бюджету за рахунок цієї дебіторської заборгованості. Про надходження коштів орган державної податкової служби повідомляє платника податків у п’ятиденний термін з дня отримання відповідного документа.
Законодавцем передбачено можливість погашення податкових зобов’язань філії — платника податків не тільки за рахунок власних коштів, але й за рахунок майна юридичної особи, у складі якої знаходиться така філія. Так, у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна філії, відокремленого підрозділу юридичної особи або неможливості їх продажу, орган стягнення приймає відповідне рішення про продаж майна такої юридичної особи.
Прямою нормою заборонена будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Така норма не застосовується у разі, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань, які оскаржуються платником податків в адміністративному або судовому порядку, платниками податків виступають інші особи у випадках, визначених Кодексом, зокрема це стосується випадку використання податкової поруки. Відповідно до визначення пп. 14.1.174 пп. 14.1 ст. 14 Кодексу податковою порукою визначена видана банком гарантія погашення податкового боргу платника податків. Податковою порукою гарантується погашення грошового зобов’язання, що входить до складу податкового боргу, якщо нарахування такого грошового зобов’язання оскаржується платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Додатковим джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, визначено кошти (у тому числі депозитні вклади та залучені кредитні ресурси), у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов’язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Нормою визначається, що кошти, які надходять у рахунок погашення податкового боргу органами податкової служби, спрямовуються на погашення податкового боргу або грошового зобов’язання, виходячи з черговості їх виникнення, при чому спочатку погашаються суми податкового боргу, а потім вже поточні суми грошових зобов’язань (за винятком випадків спрямування коштів платника податків на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
У разі винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов’язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».