Смерть у кредит
- Автор: Селин Луи Фердинанд
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Вид-во Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-58-1
- Переводчик: Роман Осадчук
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Смерть у кредит». Краткое содержание книги:
Селіна часто називають «революціонером у літературі», оскільки він чи не вперше почав застосовувати прийом майже буквальної імітації розмовного стилю у літературі, через що в його текстах можна часто зустріти вульгаризми та «низьку лексику», які дивним чином поєднуються з високим стилем майже поетичної оповіді. Вся творчість Селіна пронизана рефлексіями на бурхливі і заплутані, жорстокі й величні події XX сторіччя, серед яких він намагається віднайти місце для власне людини, і такий пошук найчастіше закінчується тим, що критики назвали «літературою бунту проти суспільства».
Де Перейр зразу накинувся на газету «Париж спортивний»… Він давно вже був позбавлений такої можливости… Оскільки тут він заходив у розмову практично з кожним… То зміг за короткий час навчити їх усьому, що знав… На подяку за різні поради щодо утримання худоби… він ділився деякими цінними вказівками щодо гри на кінних перегонах у Венсенн… навіть на відстані… Він заприятелював з усіма… Переважно тут збиралися скотарі… Я не заважав його бесідам… Служниця якраз була на мій смак… Дупка у неї була настільки м'язиста, що здавалася квадратною… Її груди теж були неймовірної твердости… І що більше їх притискали, то більше вони твердли… Просто броня… Я показав їй все… все, що вмів… Це подіяло на неї гіпнотично! Вона хотіла кинути свій шинок і йти з нами на ферму! Але мамуся де Перейр цього б не стерпіла… Особливо тепер, коли у неї почалися напади істерики… Вона і так вважала, що ми надто часто ходимо у бік Мелуар… І мала рацію… вона намагалася нас зловити… Ми почувалися дуже незручно… У вивчення ґрунтів вона вірила дедалі менше… Все це їй здавалося підозрілим… Літо добігало кінця… Надходив час збирати врожай… Прокляття!..
У «Великій кулі» селяни різко змінили свої манери й стали виглядати дуже кумедно… Між двома ковтками вони розгортали «Паризькі кінні перегони»… Це де Перейр запровадив таку розвагу… Він відсилав невеликі ставки… Не більше ніж за п'ять франків на людину… в конверті до свого старого приятеля… максимум п'ятдесят франків!.. Більше він не брав!.. понеділок, середа, субота… все йшло в бар «Заколот» за домовленістю з Нещодавно!.. Ми мали по п'ять су з кожної ставки!.. Це був наш крихітний заробіток!.. Агату, служницю з твердими грудьми, я навчив, як оберігатися від вагітности… Я показав їй, що «з тилу» йде значно веселіше… Мушу сказати, що вона мене просто обожнювала… Заради мене вона ладна була на все… На якусь часину я передавав її Куртіалю, щоб продемонструвати йому, як вона видресирувана! вона й сама цього хотіла… Варто було мені лише пальцем поманити, як вона бігла до нас… Звичайно, я так причарував її не своїм туалетом!.. Від мене розліталися навіть горобці!.. І не грішми!.. За весь час вона не отримала ні франка!.. Просто ми були з Парижа! Ось так.
Вечорами, після нашого повернення, скандали були щораз гучніші!.. Ірен стала просто нестерпною!.. Звичайно, ми приходили дедалі пізніше!.. І в неї були підстави для роздратування!.. Вона влаштовувала жахливі сцени!.. До крови скубла на собі волосся! Цілими жмутами! Він досі не підібрав собі потрібного овоча… й ділянку!.. І мамуся сама взялася за польові роботи… Вона старанно порпалася в землі! Вона не вміла прокладати пряму борозну… зате робила це з великим завзяттям… Зрештою вона б домоглася свого… Вона чудово давала собі раду!.. Тут вона мала де потренуватися… в Блем-ле-Петі, хоч куди підеш… вся земля була незайманою… Праворуч, ліворуч, на північ, на південь — ніде не було ні душі, а на заході й поготів!.. Скрізь було безлюдно… закинуто… й абсолютно безплідно…
— Що ти мордуєшся, моя товстухо! — говорив їй Куртіаль, коли ми заставали її вночі за роботою… — Ти марно тратиш сили! воно ні до чого!.. Ця земля цілком безплідна! Скільки я маю тобі товкти! Навіть тутешні селяни від неї відмовилися!.. Гадаю, тут варто зайнятись тваринництвом!.. На цих рівнинах можливе лише скотарство!.. За всім цим мергелем… та вапняно-компостними покидьками!.. Я не бачу ні клаптика свіжої землі!.. Це серйозна справа!.. З величезним ризиком! З абсолютно непередбачуваними наслідками! Я вже передчуваю!.. Передчуваю!.. Зрошувати такий терен?.. О! Господи!..
— Сам ти покидьок! Скажи-но! А як ти збираєшся поливати? Скажи мені! Щоб я чула?.. Ну ж бо!.. Давай!.. Давай!..
Він не хотів говорити… Й тікав до ферми… А я мав роботу. Мені було доручено щовечора класифікувати всі наші проби, зібрані за день… Розкладати їх на дощечки… біля кухні… в маленьких торбинках… Вони повільно висихали… всі ці зразки ґрунту, взяті в радіусі двадцяти кілометрів навколо нас… У нас був багатий вибір для остаточного рішення!.. Але, звичайно, найбільше зразків було з околиць Салігона.
Наша популярність у «Великій кулі» зросла… Прості п'яниці відчули смак до перегонів!.. Нам навіть доводилося їх стримувати… Вони, недовго думаючи, були ладні ризикувати своїми купюрами… Їм хотілося ставити по три пятифранкові папірці! Такі ставки ми категорично відкидали!.. З нас було вже досить скандалів!.. Ми були вкрай обережні!.. Наразі майже все йшло на служницю Агату!.. Вона стала справжньою повією… Раптові зміни настроїв нашої господарки набридали нам дедалі більше!.. Її витівки та постійні ультиматуми вже неможливо було терпіти… Вона нам страшенно надокучила… Де Перейр вирішив змінити тактику… Він більше не заважав їй займатися своєю роботою… Він навіть надихав її на копання!.. І всіляко підбадьорював!.. Постійно, метр за метром, тиждень за тижнем їй вдалося зорати величезний терен!.. Звичайно, це нас дещо лякало… Але варто було їй полишити роботу, все ставало набагато гірше… Їй набридла невизначеність, і вона сама вибрала картоплю! Ми не могли завадити їй… Вона вважала, що це ідеальний овоч… І одразу ж взялася до роботи. Наша думка її взагалі не цікавила. Коли величезна територія всуціль була засаджена бульбами, вона почала направо й наліво плескати язиком про наші «досліди» з електрохвилями! Ця звістка поширилася зі швидкістю блискавки…