Цивілізація статусу

Розгалуженими заплутаними коридорами Департаменту юстиції його провели до однієї з кімнат. Кімната називалася Судом кенгуру[1] на честь давнього англосаксонського судочинства. Навпроти знаходилась судова зала, яка теж у старовинному дусі мала назву Зоряна палата[2]. Далі по коридору був Апеляційний суд.

Приміщення Суду кенгуру розділяла навпіл висока дерев'яна перегородка, оскільки за законами Омеги обвинувачений не повинен був бачити свого суддю і свідків, які надавали покази проти нього.

— Звинувачений, встаньте, — сказав голос за перегородкою. Голос був високий, рівний, без жодних емоцій. Вочевидь, він був штучно змінений якимось пристроєм. Баррент чув лише слова, особливості інтонації й вимови навмисно було нівельовано. Суддя таким чином зберігав анонімність.

— Вілле Барренте, — виголосив суддя, — вас поставлено перед цим судом за головним звинуваченням у незалежності від наркотиків і за додатковим звинуваченням у нехтуванні релігійним обов'язком. За додатковим складом злочину ми маємо заяву священика. За головним — свідчення Магазину снів. Чи можете ви спростувати будь-яке з цих звинувачень?

Баррент, на мить замислившись, відповів:

— Ні, сер, не можу.

— Поки що, — продовжував суддя, — вашу непоштивість до релігії можна було б пробачити, оскільки це ви вперше припустились цього. Але незалежність від наркотиків є важким злочином проти держави Омеги. Безперервне вживання наркотиків — це невід'ємний привілей кожного Громадянина. Всім відомо, що привілеями потрібно користуватись, інакше вони будуть втрачені. Втратити наші привілеї означало б втратити наріжний камінь нашої свободи. Тому відмовлятись чи іншим чином нехтувати привілеями є рівнозначним державній зраді.

Настала пауза. Охоронці нетерпляче тупцювали на місці. Баррент, який вважав своє становище безнадійним, стояв і чекав на судове рішення.

— Наркотики служать багатьом цілям, — знову продовжував невидимий суддя, — мені не потрібно перераховувати їхні переваги для користувача. Але з точки зору представника держави я скажу вам, що залежне населення — це лояльне населення, наркотики — це головне джерело податкових надходжень, ці препарати є основою усього нашого способу життя. Крім того, я зауважу, що незалежна від них меншість невідворотно виявляється ворожою до омегіанських урядових установ. Я надаю вам це розлоге пояснення, Вілле Барренте, щоб ви могли краще зрозуміти вирок, який маєте отримати.