Історії в дев'яти книгах. КнигаІV: Мельпомена

17.2. Калліпіди (правильне написання – калліппіди) в Геродота – елліно-скіфи, тобто змішане греко-скіфське, але не кочове плем'я. Сама їхня назва суто грецька. В давніх греків такі «гібрідні» племена називалися мікселлінами.

17.3. Алізони (чи галізони) – північні сусіди калліппідів, які мешкали в тій області, де зближуються ріки Тірас (Дністер) і Гіпаніс (Південний Буг). Слід зазначити, що серед племен на південному березі Понту античні географи також згадували якихсь галізо-нів. У Геродота на північ від галізонів була країна неврів, а далі за нею – пустеля.

17.4. Відомо, яке велике значення мало збіжжя, яке імпортувалося в Грецію з північного Причорномор'я. Саме через це Геродот зазначає, які з племен Причорномор'я культивували пшеницю для себе або на експорт. note 3

18.1. Гілея (Гюлая)-тобто «лісовий край» (від давньогрецького гюле– «ліс»), область десь на півдні лівобережжя Борисфену (Дніпровсько-Бугського лиману). Тепер у цьому краю нема лісу, а лише степ та піски. Можливо, залишками лісу в нижній течії Дніпра були переліски та плавні.

18.2. Різниця між скіфами-землеробами (георгой) та скіфами-орачами (аротерес), очевидно, полягала в тому, що перші культивували злаки для власного споживання, а другі – на продаж.

18.3. Дослідники не ідентифікували річку Пантікап (Пантікапес) з якоюсь водною артерією України. Який зв'язок був між назвою цієї річки і містом Пантікапеєм (Пантіка-пайон) – столицею Боспорського царства на Керченському півострові, залишається нез'ясованим.

18.4. Андрофаги (андрофагой – буквально – людожери) – дике плем'я на півночі від країни скіфів.

19,1. Річка Герр (Геррос) також залишається не ідентифікованою. За Геродотом ця річка відокремлювала країну скіфів-кочовиків від країни царських скіфів (або правильніше– скіфів-царів). Герр – також назва місцевості та місцєпоховання скіфських царів (рр. 56, 71). За Геродотом річка Герр уливається в ріку Гіпакіріс, також не ідентифіковану.

20.1. Країна, що називається «царською», тобто область так званих царських скіфів, або скіфів-царів, як вони сами себе називали в протилежність до решти скіфів, нібито їхніх рабів або підданців.