![Мудрець Країни Оз [The Magic of Oz - uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/2/9/3/1/8/mudrec-kraini-oz-the-magic-of-oz-uk-download.jpg)
Мудрець Країни Оз [The Magic of Oz - uk]
- Автор: Баум Лаймен Фрэнк
- Серия: Країна Оз #13
- Год: 1959
- Язык: украинский
- Год: Дитвидав УРСР
- Переводчик: Леонид Тихонович Солонько
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Мудрець Країни Оз [The Magic of Oz - uk]». Краткое содержание книги:
— Ага! — пробурмотів Каліда. — Коли й далі так зітхати, то я скоро звільнюсь і втечу.
І він почав дихати глибоко-глибоко, на повну силу роздимаючи груди. З кожним зітханням йому щастило потроху висмикувати ключку із землі. І от, нарешті, впершись міцно всіма чотирма лапами в землю і востаннє глибоко зітхнувши, Каліда звільнився і став на піщаному грунті. Але кілок ще наскрізь прошивав його тіло. Тоді Каліда знайшов міцну скелю на березі річки і, приставивши до каменя гострий кінець жердини, витиснув ЇЇ з живота. Потім, заплутавши ключку в густому колючому чагарнику, він смикнувся щосили і зовсім витягнув жердину з тіла.
— Бачите! — вигукнув Каліда. — Тепер, коли не рахувати двох дірок у мені, я такий же, яким був завжди. Але мушу визнати, щд, заполонивши мене, той старий чолов’яга на дерев’янці врятував і себе, і дівчинку.
Проте Каліда, ці найпотворніші істоти в усій Країні Оз, були все ж таки чарівними жителями чарівної країни. І тому в їхніх вдачах добре часто брало верх над лихим. Цей Каліда не був дуже мстивий, і хоч його вороги потрапили в безвихідь і їх тепер можна було покарати, він уже не відчував до них люті.
— Наш великий король усіх Каліда, — сказав звір, — володіє чарівною силою. Мабуть, він знає, як заповнити ці дві дірки в моєму тілі.
І звертаючи на Трот та капітана Білла уваги не більше, ніж ті на нього, Каліда метнувся у ліс, і потрюхав глухою стежкою, що вела в таємне лігво всіх Каліда.
Поки Каліда визволявся, капітан Білл витяг з кишені люльку, набив її тютюном і запалив. Потім, пускаючи кільцями дим, почав думати, що робити далі.
— Кришталевий Кіт, здається, почуває себе добре, — міркував він уголос, — і моя дерев’янка теж не пустила коріння і не приросла. Отже земля тут хапає тільки живе тіло.
— Це такі чари, капітане!
— Знаю, Трот, і саме це мене найдужче непокоїть. Ми живемо в чарівній країні, але жоден з нас не знає чародійства, і тому ми безсилі зарадити собі.
— А чи не зможуть нам допомогти Мудрець Країни Оз або Добра Клінда? — запитала дівчинка.
— Ах, тепер і ми починаємо братися за розум, — відповів моряк. — Тільки Де раніше були наші голови? На щастя, Кришталевий Кіт вільний. Він міг би повернутися у Смарагдове Місто й розповісти Мудрецю Країни Оз про наш полон, а потім попросити, щоб той прийшов і визволив нас.
— Ти підеш? — лагідно й ніжно звернулася Трот до кота.
— Я не розсильний, щоб мене ганяли туди й сюди, — відповіло дивовижне створіння невдоволеним голосом.
— Але ж тобі все одно треба йти додому, — сказав капітан Білл. — Наскільки я розумію, ти зовсім не збираєшся залишатися тут назавжди. А коли прийдеш додому, тобі не важко буде розповісти Мудрецю про те, що сталося з нами.
— Це правда, — сказав кіт, не підводячись з місця й ліниво вмиваючи морду кришталевою лапою. — Мені нічого не коштуватиме розповісти все Мудрецю, коли я повернусь додому.
— Ти підеш зараз? — попросила Трот. — Нам хочеться швидше вирватися звідси, і кожен у Країні Оз дізнається про тебе, й усі називатимуть тебе героєм і говоритимуть про тебе найкраще, бо ти допоміг визволити своїх друзів з біди.
Це був найкращий спосіб умовити пихатого і марнославного кота.
— Я зараз же рушаю додому, — пообіцяло кришталеве створіння, — і попрошу Мудреця прийти вам на поміч.
Сказавши це, кіт ступив до річки і зник під водою. Неспроможний упоратися з плотом сам, він пішов по дну річки, як робив і раніше, коли навідував чарівний острівець. Незабаром дівчинка і капітан Білл помітили, як Кришталевий Кіт з’явився на протилежному березі і неквапливо потюпав у ліс, де скоро загубився серед дерев.
Трот глибоко зітхнула.
— Капітане, — сказала вона, — нам доведеться скрутно. Тут нічого їсти, і ми навіть не можемо прилягти поспати. Якщо Кришталевий Кіт не поспішить, а Мудрець забариться, я не знаю, що з нами буде.
Розділ одинадцятий
Звірі з Лісу Гугу
Наступного ранку, ледь зазоріло, в Лісі Гугу почали збиратися всі дикі звірі. Це було небачене збіговисько. Сіра мавпа Рангу познімала навіть вартових свого племені з узлісся, і кожна тварина, мала й велика, прийшла на широку галявину, призначену для зборів з приводу найважливіших справ.