Термінатор

День розпочався нібито непогано. До коледжу вона їхала без пригод і дорогою, звичайно, замріялася. Сара розуміла, що заглиблюватись у роздуми, їдучи мотоциклом у потоці міського транспорту, є самогубством. Але рух був, як ніколи, спокійним, а водії надзвичайно уважними та чемними.

Вона думала про Стена Морскі та про майбутню зустріч з ним. Дівчина не хотіла покладати на цю зустріч якихось особливих сподівань, але це сталося само собою. Уявні сцени заступали дійсність і дорогу, якою вона їхала. Сара пригадала його блакитні очі, усмішку. Ні, не та, сповнена ніжності, з якою Мет дивився на Джинджер, але теж надзвичайно приємна. І він усміхався їй. І ще: Стен нагадав їй хлопця, з яким вона зустрічалася два роки тому, у випускному класі. Того дня вони з Річем Велкером затрималися в холі після занять. Його щиру, приязну усмішку трохи псував передній зуб з відбитим краєчком. Він вихвалявся перед усіма, що здобув цей бойовий трофей у карколомному переможному матчі проти команди чемпіонів футбольної ліги. Річ Велкер був спортивною зіркою, президентом класу та взірцем для наслідування у моді. Зрозуміло, що із заможної родини. До яких лише хитрощів не вдавалася Сара, щоб бути поруч із ним! Вона домоглася, щоб її включили до «команди підтримки» — так називали дівчат, які вітали спортсменів на футбольному полі. А Річ її начебто й не помічав. Минали місяці, й одного разу він подивився на неї по-іншому, немов уперше побачив. Це сталося одного дня, після занять. Поруч не було нікого, і він її поцілував та поглянув з усмішкою, призначеною лише для неї. У них відбулося ще три побачення. Потім він сказав їй, що одружується з «Міс Коледж» — місцевою королевою краси того сезону.

Сара поквапилася позбутися сумних спогадів. Подумки знову повернулася до Стена, чимось схожого на Річа. Теж високий, симпатичний. Їздить на «порше». Замріяний погляд і зворушлива усмішка. Потішний і такий ввічливий. Вона дуже здивувалося, коли Стен запросив її на побачення. Сара й не мріяла про це — просто обслуговувала столик, і коли підходила до нього, то він сказав щось кумедне. Потім до неї прискіпався клієнт за сусіднім столиком, і Стен жартом зняв напруження. Вона подякувала, а він запросив її на концерт. Тепер головна проблема — що одягти, щоб не осоромитися поруч з таким чудовим хлопцем. Слід порадитися з Джинджер!

На цьому етапі її роздумів «хонда» стала пирхати, чхати й нарешті замовкла. Мотоцикл знайшов Місце для зупинки — посередині вулиці. З усіх боків вили сирени, горлали розгнівані водії, їм дай лишень привід — і вдавану ввічливість немов рукою зніме!