Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)

Приклад другий: Місцевий суд засудив К. за ч. 1 ст. 366 КК до штрафу у розмірі 510 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з охороною ліса строком на 1 рік, за ст. 15 — ст. 368 ч. 1 КК із застосуванням ст. 69 КК до штрафу у розмірі 1020 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з охороною ліса строком на 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів засудженому остаточно визначено покарання у виді штрафу у розмірі 1020 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з охороною ліса строком на 1 рік. Верховний Суд України вирок скасував і відзначив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При цьому однакові за розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК. Визначаючи К. остаточне покарання на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд порушив зазначений принцип визначення остаточного покарання, оскільки за цими статтями призначив йому додаткові покарання, однакові за видом і розміром — позбавленням права обіймати посади, пов'язані з охороною ліса строком на 1 рік[89].

Приклад третій: Районний суд вироком засудив П. за ч. 2 ст. 212 КК на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно — господарських обов’язків строком на 1 рік, за ч. 2 ст. 364 КК на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати зазначені посади строком на 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів засудженому остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно — господарських обов’язків строком на 1 рік. Верховний Суд України вирок скасував в частині призначення додаткового покарання у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Визначення засудженому остаточного додаткового покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим не відповідає роз'ясненню, даному у п. 21 постанови Пленуму, згідно з яким однакові за видом і розміром покарання (основні чи додаткові) поглиненню не підлягають. Застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд повинен був зазначити у вироку, про яке саме покарання йдеться — основне чи додаткове. У цій справі суд мав застосувати щодо П. принцип складання покарань — часткового або повного[90].