Червоні хащі

— Шо-то било, — невпевнено промовив Йосип, — їх же, падл, хлєбом нє кормі, тока дай ветєранской кровушкі напіться. Значит, тада другой вопрос: шляпа твоя ето самоє єщо?

— Фу, — не втримався я, зрозумівши, що він має на увазі.

— Та яка вже шляпа, Валєра? — проскиглив Григорій, знову збираючись заплакати.

— Тада другоє дєло, — чомусь зрадівши, підвівся Йосип, — тада Портос катаєт заяву в суд на наш будинок, ти маячиш своїм, шоб ето… прінялі і рассмотрелі. І ми дєлаєм експертізу, так сказать, подтверждающую нємоч твою в етом планє. У меня как раз плакат єсть с етой… Сінді Кроуфорд. В сарає заначил, на сєанс.

— Фу, — тільки і зміг повторити я, Журба сумно посміхнувся, вже передумавши плакати, а до палати ввійшла Зінаїда.

— Значить, так, — сказала вона, — чекаємо на результати другого аналізу. Новіченкова сама поїде на Черкаси, там терміново роблять. У крайньому разі будемо завтра знати.

— Завтра? — тремтячим голосом перепитав Журба і безсило відкинувся на ліжко.

— А я тєбе… — звернувся було до неї Йосип, але Грузінка жорстко відповіла:

— Андонєнко, рот закрий — ціліший будеш, — і пішла собі. Та навпроти мене призупинилась і так само зло додала: — Паспорт усе одно доведеться здати.

Я крикнув їй у спину:

— Не віддам!

Двері гупнули, а Йосип підійшов, сів поруч, подивився мені в очі й неочікувано промовив:

— Паспорт сдай — целєє будєт. І лаве.

Гроші від продажу хати були постійно зі мною: висіли на шиї в маленькому пласкому тканому гаманці, що його Марія пошила, коли ми вперше збиралися на море. Я ледве втримався, щоби не перевірити, чи вони на місці, — навіть рука сіпонулася до горла. А Йосип дивився й усміхався, ніби все розуміючи.

— Які гроші? — спитав я і зробив вигляд, ніби вкрай здивований.

— Та не придурюйся, — спокійно сказав Йосип, — я ж об тєбе беспокоюсь.

— Я не розумію, про що ти.

— Про дєнєжку твою.

— У мене сто п’ятдесят гривень лишилося. Можу показати.

— Не треба мені нічого показувати, — Йосип перейшов на українську, знову здивувавши мене. — Ми тут у своїх нє крисім. Вместє чалімся і прічалім тоже вместє. Но дєла бивают разниє. Тут і баби-воровайкі билі, і персонал. Так шо лучше сдай всьо Грузінке — здоровеє будєш.