Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

На конференції країн “великої вісімки” щодо проблем кіберзлочинності, яка відбулася у жовтні 2000 р., зазначалося, що збитки від кіберзлочинів сягають 100 млрд німецьких марок щороку. А за оцінками Рахункової палати уряду США, щорічні збитки від розкрадань і шахрайств, здійснених за допомогою інформаційних технологій тільки через Інтернет, становлять 5 млрд дол.

Злочини, які вчиняють з використанням переваг найсучасніших технологій, завдають великих економічних збитків, до того ж суспільство стає дедалі залежнішим від роботи автоматизованих систем у різноманітних сферах життя — від управління збройними силами, підприємствами, організаціями, відомствами, рухом літаків і поїздів до медичного обслуговування населення та національної безпеки. Іноді навіть незначний збій у функціонуванні таких систем може спричинити реальну загрозу життю людей. Стрімке зростання глобальних комп’ютерних і телекомунікаційних мереж, а також можливість підключення до них через звичайні телефонні лінії посилюють можливості їх використання у кримінальній діяльності.

Безумовно, найбільше від комп’ютерних (тут і далі термін “комп’ютерний” буде використовуватися як умовний) злочинів потерпають технічно розвинені країни, однак і в інших країнах з початком процесу комп’ютеризації створюються сприятливі умови для вчинення таких злочинів. Зокрема, глобальна комп’ютерна мережа Інтернет надає можливість увійти до будь-якої світової відомчої комп’ютерної системи, у тому числі і військової. До того ж це можна зробити майже з будь-якої точки світу. Порівняно з Великобританією, Німеччиною, США, Японією національна безпека України поки що залежить від комп’ютерних мереж значно менше: від комп’ютерних злочинів в основному потерпає фінансово-кредитна сфера. Але у недалекому майбутньому такі злочини можуть призвести до глобальних катастроф — екологічних, економічних, на транспорті тощо. Запровадження сучасної системи управління культурою, освітою, наукою, медициною, рухом літаків у повітрі, поширення телекомунікаційної мережі, впровадження системи електронних платежів, використання комп’ютерів у діяльності правоохоронних органів та у військовій справі значно розширили сферу діяльності всіх різновидів комп’ютерних злочинців: хакерів і крекерів, фріків і кібершахраїв, колекціонерів і піратів.

Протягом останнього десятиріччя велика увага приділялася проблемам, пов’язаним з бурхливим розвитком феномену, відомого в усьому світі під назвою “комп’ютерна злочинність”. На сьогодні це поняття (досить умовно) включає всі протизаконні дії, при яких електронна обробка інформації була знаряддям їх вчинення або їх об’єктом. Таким чином, до цього кола проблем потрапили не тільки злочини, безпосередньо пов’язані з комп’ютерами, а й такі, як шахрайство з кредитними магнітними картками, злочини у сфері телекомунікацій (шахрайство з оплатою міжнародних телефонних переговорів), незаконне використання банківської мережі електронних платежів, програмне “піратство”, шахрайство з використанням ігрових автоматів та багато інших. До цієї групи проблем належать також ті, що пов’язані з використанням доказів комп’ютерного походження при розслідуванні традиційних злочинів.