Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Стаття 135. Соціальне страхування судді
1. Життя і здоров’я суддів підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно змісту коментованої статті Закону «Про судоустрій і статус суддів» життя і здоров’я суддів підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року.
Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема, суддів, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я суддів у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до Порядку та Умов державного обов’язкового страхування життя і здоров’я суддів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1994 року № 89, страхові платежі за державним обов’язковим страхуванням життя і здоров’я суддів, включаючи пов’язані з цим витрати страховиків, уповноважених на здійснення такого виду страхування, в розмірі шести відсотків загальної суми цих платежів, а також витрати на виплату страхових сум застрахованим, перераховуються Конституційним Судом України, Верховним Судом України, Вищим господарським судом України, Вищим адміністративним судом України, Державною судовою адміністрацією (далі — страхувальники) на спеціальні рахунки страховиків, уповноважених на здійснення такого виду страхування.
Суми страхових платежів установлюються щорічно страховиком за погодженням з Мінфіном під час формування державного бюджету на наступний рік.
Кошти на виплату страхових платежів передбачаються в кошторисах страхувальників відповідно до затвердженої бюджетної класифікації.
Страхові платежі вносяться страхувальниками щомісяця до 25 числа у розмірі 1/12 річної суми на спеціальний рахунок страховика.
Страхові платежі, не використані у поточному році на виплату страхових сум, підлягають зарахуванню в рахунок чергових платежів.
Страховик виплачує страхові суми:
а) у разі загибелі (смерті) застрахованого, що сталася у зв’язку з виконанням відповідно до закону службових обов’язків, — членам сім’ї застрахованого у розмірі його десятирічного грошового утримання за останньою посадою;
б) у разі заподіяння застрахованому у зв’язку з виконанням відповідно до закону службових обов’язків каліцтва чи іншого стійкого ушкодження здоров’я, що виключає можливість продовження професійної діяльності, — застрахованому у розмірі його п’ятирічного заробітку;
в) у разі заподіяння застрахованому у зв’язку з виконанням відповідно до закону службових обов’язків каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, що не призвело до стійкої втрати працездатності, — застрахованому у розмірі його річного заробітку.
Виплата страхових сум, зазначених у підпунктах «а», «б» і «в», в разі загибелі (смерті) або заподіяння каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я провадиться відповідно до грошового утримання, п’ятирічного, річного заробітку застрахованого на день настання страхового випадку за вирахуванням раніше виплачених страхових сум за цей страховий випадок. При цьому страхова сума виплачується незалежно від виплат за іншими видами страхування і виплат у порядку відшкодування шкоди. Загальний розмір страхової суми за декількома видами виплат одному і тому ж застрахованому або членам його сім’ї не може перевищувати розміру, встановленого підпунктом «а» цього пункту.