Улісс
- Автор: Джойс Джеймс
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Вид-во Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-61-1
- Переводчик: Александр Иванович Терех
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Улісс». Краткое содержание книги:
Головний герой Леопольд Блум, подорожуючи вулицями Дубліна, водночас мандрує чисельними світами античних міфів та ідей, історичних фактів та іронічних містифікацій. Він прокладає заплутаний маршрут дублінськими вуличками й тавернами початку минулого сторіччя і заразом проникає за лаштунки часопростору, демонструючи, що в одному місці й упродовж одного дня за певних обставин можна торкнутися всього культурного надбання людства, а значить — певною мірою торкнутися вічності.
Завдяки складній поліморфній стилістиці твору, чисельним алюзіям, парафразам і цитуванням «Улісс» і понині вважається одним із найскладніших і найзаплутаніших творів в історії літератури. Йому присвячено не одну сотню наукових праць, досліджень, монографій і книжок, а коментарі до нього часом значно перевершують обсяг самого роману.
Ох!
Інша річ, коли здоровило на шість футів, а жіночка йому до пояса. Довготелесий і куца. Великий він, мала вона. Дуже дивна пригода з моїм годинником. Наручні годинники завжди йдуть неправильно. Цікаво, чи є магнетичний зв’язок між людьми, бо саме був час, коли він. Так, гадаю, відразу. Кота немає, миші гуляють. Пригадую, як я вдивлявся у Філлейн, Зараз це теж пояснюють магнетизмом. У основі всього магнетизм. Наприклад, земля і сама притягує, і її притягує. Це причина руху. А час? Оце і є час потрібний для руху. Якщо одне зупиниться, то вся астрономія спиниться мало-помалу. Так воно влаштовано. Магнітна стрілка показує, що робиться на сонці, на зірках. Шматочок криці. Коли простягаєш виделку. Ну ж бо. Ну ж бо. Торкнися. Чоловік і жінка. Виделка і криця. Моллі, він. Прибираються й дивляться, й пропонують, і показують, і показують більше, і якщо ти мужчина, то спробуй побачити і наче чхнути хочеться, ноги, дивися, дивися, і якщо маєш хоч трохи відваги. Торкнися. Доводиться відпустити.
Цікаво, як вона почуває це. Перед чужою людиною вдає, що страшенно соромно. Ще дужче соромиться, коли в панчосі дірка. Моллі, випнула щелепу відхилила голову, спостерігаючи фермера у чоботях і острогах на виставці коней. І коли малярі були на Ломбард-стрит у західній частині. Гарний голос був у того хлопця. Як починав Джульїні{681}. Пахне наче квітами. Це теж було. Фіалки. Може від терпентину, що у фарбі. Вони для всього знаходять свій ужиток. Водночас шкрябала виступцем по підлозі, аби вони не почули. Та, мабуть, багато є таких, що їх ніяк не подолаєш. Можуть цілими годинами. Щось ніби завиває мене з усіх боків і спину до половини.
Стривай-но. Гм. Гм. Це її парфуми. Чому вона махала рукою. Залишаю це тобі, щоб ти мене згадував, коли я буду далеко на подушці. Що воно таке? Геліотроп? Ні. Гіацинт? Гм. Мабуть, троянди. Такий запах був би їй до душі. Пахучий і дешевий; скоро стає затхлий. Чому Моллі подобається опопанакс. Для неї він гожий, якщо додати трохи ясмину. Її високі ноти і низькі ноти. На танцювальному вечорі вона його зустріла, танець годин. Сталося це через задуху. Вона була в чорному вбранні, і від нього линув дух парфумів, якими вона напахтилася попереднього разу. Добрий провідник парфуми? Чи поганий? Світло теж. Може, є якийсь зв’язок. Наприклад, якщо зайдеш у льох, де темно. Теж загадкова річ. Чому я почув їх тільки зараз? Дійшли не зразу, як і вона, поволі, але певно. Мабуть, це багато-багато мільйонів крихітних часточок, що плавають у повітрі. Авжеж, так воно і є. Бо ті острови прянощів, сингалезці сьогодні зранку, вони чують їх носом за багато миль. Поясню вам, у чому річ. Це щось на зразок тоненької пелени чи павутиння, що вкриває їм шкіру, вона тоненька наче той газ, і вони без упину її випускають, того не відаючи, вкрай тоненьку і барвисту, наче веселка. Пристає до всього, що вона скидає. Носок її панчохи. Теплий черевик. Лишається. Трико; хвицне ногою, його скидаючи. Бувай до наступного разу. А кіт теж полюбляє нюхати її сорочку на ліжкові. Впізнає її запах серед тисячі. І вода у ванні. Нагадує мені суниці з вершками. Цікаво, де воно насправді. Там, чи під пахвами, чи під шиєю. Бо доходить звідусіль. Гіацинтові парфуми виробляють з олії чи ефіру чи ще чогось. Мускусний щур. Міхур у них під хвостами виділяє один гран пахощів за багато років. Собаки нюхають один одного ззаду. Здрастуй. Здоров. Як ти пахнеш? Гм. Гм. Гарно, дякую. Тварини цим керуються. Так, але ж поміркуймо. Ми так само. Наприклад, декотрі жінки так відлякують, коли у них місячні. Ризикнеш підійти. І почуєш такий сморід… Схожий на що? Може на тухлий оселедець? Бррр! Прохання на цей газон не ставати.