Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України

1. Формулювання ч. 1 ст. 165 ЦК не є досить чіткими. Ця нечіткість посилюється нормами ст. 100 ГК. Із положень Цивільного кодексу та інших актів законодавства випливає, що кооператив є власником майна, в тому числі і того, що передане йому як пайові внески (крім випадків, коли як пайовий внесок передається майнове право, зокрема, право користування майном).

2. Встановлюється більш пільговий, ніж стосовно інших підприємницьких товариств, порядок формування майна виробничого кооперативу при його створенні. До моменту державної реєстрації має бути внесено не менше 10 відсотків пайового внеску. Решта має бути внесена протягом року після державної реєстрації кооперативу. Але статутом може бути встановлений інший, в тому числі більш тривалий, строк.

3. У цілому рівень врегулювання майнових відносин в кооперативах треба оцінити як незадовільний. У змісті Цивільного і Господарського кодексів, а також ст. 20 Закону «Про кооперацію», ст. 21 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» виявляється прагнення повернутись до колгоспів.

4. Передбачається внесення членами кооперативів пайових внесків. їх розмір встановлюється в рівних частинах та/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності (ч. 5 ст. 100 ГК). По-друге, передбачається внесення вступних внесків, які на розмір паю не впливають (ч. 4 ст. 100 ГК), а поступають до неподільного фонду. По-третє, ч. 4 ст. 165 ЦК встановлює, що прибуток виробничого кооперативу розподіляється між його членами відповідно до трудової участі, якщо інше не встановлено статутом кооперативу. Більш конкретно питання використання доходу кооперативу, в тому числі і прибутку, регулюються ст. 107 ГК. Відповідно до ст. 107 ГК порядок використання доходу виробничого кооперативу визначається законом і статутом кооперативу. Прибуток спрямовується на формування фондів, на кооперативні виплати і «виплату часток доходу на паї». Під фондами розуміються фінансові ресурси, що формуються для певних цілей (розвитку виробництва, соціальних заходів, заохочення працівників, в т.ч. членів кооперативу тощо). Кооперативні виплати — це виплати з урахуванням трудової та іншої участі членів кооперативу в діяльності кооперативу. Доходи на паї (це вид кооперативних виплат) нараховуються і виплачуються за підсумками фінансового року з доходу, що залишається в розпорядженні кооперативу (з урахуванням необхідності формування фондів кооперативу).

5. Викладені положення Господарського кодексу погоджуються з правилами п. 4 ст. 100 ГК, відповідно до яких «майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий та неподільний фонди». Неподільний фонд «утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі)». На обов'язковість формування неподільного фонду вказується також в ст. 20 Закону «Про кооперацію». Таким чином, не виключено, що при припиненні членства в кооперативі особа може отримати тільки той пай, який вона внесла 10 років тому, хоч вартість майна кооперативу за цей період збільшилась у 100 разів. Про збільшення розміру паю відповідно до збільшення вартості чистих активів кооперативу за період членства в кооперативі не йдеться ні в Цивільному, ні в Господарському кодексах. При припиненні членства в кооперативі його член має право на «одержання паю» (абзац шостий ч. 1 ст. 99 ГК). Частина 1 ст. 166 ЦК також передбачає виплату вартості паю або видачу «майна, пропорційного розміру його паю», а також здійснення виплат, встановлених статутом кооперативу. Лише ці останні формулювання можуть бути підставою для включення до статуту кооперативу положень, які будуть забезпечувати отримання членами кооперативу при виході із нього вартості частки майна кооперативу, що пропорційна частці паю цього члена в пайовому фонді кооперативу.