Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
7. Самуїл посідає провідне становище в Ізраїлі
1 Прийшли кіріят-єарімські люди, взяли ковчег Господній і внесли його в дім Авінадава на пагорбі, і посвятили його сина Єлеазара, щоб доглядав Господній ковчег. 2 Від того дня, як ковчег поставлено в Кіріят-Єарімі, пройшло часу чимало - двадцять років, - і ввесь дім Ізраїля зо стогоном звернувся до Господа. 3 Тоді Самуїл сказав до всього дому Ізраїля: «Коли ви справді від усього серця повертаєтесь до Господа, усуньте з-посеред себе богів чужоземних та Астарти, спрямуйте ваше серце до Господа, служіть лише йому одному, й він вас визволить із рук філістимлян.» 4 І усунули сини Ізраїля Ваалів та Астарти й служили Господеві єдино. 5 Потім Самуїл звелів: «Зберіть усього Ізраїля в Міцпі: я помолюся за вас Господеві.» 6 Зібралися вони в Міцпі й, зачерпнувши води, вилили перед Господом, і того дня постили й признавались: «Згрішили ми проти Господа.» Самуїл судив у Міцпі над синами Ізраїля. 7 Коли довідалися філістимляни, що сини Ізраїля зібралися в Міцпі, двигнулися князі філістимлянські на Ізраїля. Почувши це, сини Ізраїля злякалися філістимлян. 8 і мовили до Самуїла: «Не переставай благати за нас Господа, Бога нашого, щоб визволив нас із рук філістимлян!» 9 Узяв Самуїл молочне ягнятко й приніс його ціле на всепалення Господеві. Він закликав до Господа за Ізраїля, й Господь вислухав його. 10 І, справді, саме тоді, як Самуїл приносив усепалення, філістимляни наближалися, щоб воювати проти Ізраїля, але Господь тієї миті вдарив над філістимлянами страшенним громом, збентежив їх, і вони зазнали розгрому перед Ізраїлем. 11 Ізраїльтяни вирушили з Міцпи і гналися за філістимлянами, б'ючи їх аж під Бет-Кар. 12 Узяв Самуїл камінь, поставив його між Міцпою та Єшаном і назвав його Евен-Езер, кажучи: «Ось доки допоміг нам Господь!» 13 Так були упокорені філістимляни, і не вламувались вони більше в ізраїльські границі, бо рука Господня тяжіла на філістимлянах, поки було віку Самуїла. 14 Міста ж, що філістимляни були забрали в Ізраїля, повернулись до Ізраїля, від Екрону до Гату, й Ізраїль звільнив їхні околиці з рук філістимлян. Мир був також між Ізраїлем та аморіями. 15 Самуїл суддював над Ізраїлем, поки віку його було. 16 Щороку ходив він навколо, відвідуючи Бетел, Гілгал і Міцпу, і судив над Ізраїлем у всіх тих містах. 17 Тоді повертавсь у Раму, бо там жив і там суддював над Ізраїлем. Там же він спорудив Господеві жертовник.
8. Бажання Ізраїля мати власного царя
1 Як Самуїл постарівся, настановив своїх синів суддями над Ізраїлем. 2 Найстарший його син звався Йоіл, а другий - Авія; ці суддювали в Версавії. 3 Та не ходили його сини його слідами: їх тягло до наживи, вони брали дарунки й кривили правдою. 4 От і зійшлись усі старші Ізраїля, прийшли в Раму до Самуїла 5 і промовили до нього: «Ти вже старий; сини ж твої не ходять твоїми слідами. Настанови, отже, царя над нами, щоб правив нами, як воно діється в усіх народів.» 6 Не вподобалося Самуїлові, що вони сказали так: дай нам, мовляв, царя щоб нами правив! Тим то він помоливсь до Господа, 7 але Господь сказав до Самуїла: «Слухай голос народу в усьому, що вони тобі скажуть: то не тебе вони відкинули: ні, вони мене відкинули, щоб я не царював над ними. 8 Так само, як завжди поводилися зо мною з того часу, як я їх вивів був із Єгипту, й досі, - покидали мене й служили богам іншим, - отак вони поводяться й з тобою. 9 Та, проте, ти слухай їхній голос; тільки ж попередь їх добре та поясни їм право царя, що царюватиме над ними.» 10 Самуїл переказав усі слова Господні народові, що домагався царя у нього. 11 Він сказав: «Ось яке буде право царя, що царюватиме над вами: синів ваших він візьме і приділить їх собі до колісниць та коней, і вони будуть бігати перед його колісницею. 12 Він настановить собі начальників над тисячами і начальників над півсотнями; звелить їм орати свої ниви та жати хліб свій, і виробляти собі військову зброю та знаряддя до своїх колісниць. 13 Та й дочок ваших він собі візьме за благовонниць, куховарок і пекарок. 14 Поля ваші та виноградники й сади оливні - найкращі - він забере й роздасть своїм слугам, 15 З вашого посіву та винограднику він буде вимагати десятину й роздаватиме її своїм скопцям та слугам. 16 Слуг ваших і слугинь, і щонайкращий скот ваш і ослів ваших він забере й поставить їх для себе до роботи, 17 Дрібну скотину вашу він одесяткує, й самі ви станете його рабами! 18 І коли будете нарікати на вашого царя, що ви ж собі вибрали, Господь тоді вас слухати не буде.» 19 Народ же не хотів слухати Самуїла й мовив: «Ні, хай буде цар над нами! 20 І щоб ми були також як усі народи, і цар наш судив нас, щоб виступав перед нами й провадив наші війни.» 21 Самуїл вислухав усі слова народу й переказав їх Господеві. 22 Господь же сказав до Самуїла: «Вволь їхню волю, постав царя над ними.» І Самуїл звелів мужам ізраїльським: «Ідіте кожен у своє місто.»