Першому гравцеві приготуватися
- Автор: Клайн Эрнест
- Серия: Першому гравцеві приготуватися #1
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 9789669484826
- Переводчик: Зоряна Крижанович
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Першому гравцеві приготуватися». Краткое содержание книги:
— Ви, пісюни, знову сперечаєтесь про «Зоряні війни»? — сказав він, спустившись сходами і приєднавшись до натовпу навколо нас. — Це лайно вже настільки заїжджене, йоу.
Я повернувся до Ейча:
— Якщо хочеш когось забанити, чому б не почати з цього клоуна?
Я перезапустив Intellivision і почав іншу гру.
— Закрий пащу, Пенісвіль! — крикнув Ай-р0к, використовуючи свій улюблений варіант імені мого аватара. — Він не банить мене, бо знає, що я еліта! Чи не так, Ейч?
— Ні, — сказав Ейч, закотивши очі. — Це не так. Ти така ж еліта, як і моя прабабуся. А вона мертва.
— Пішов ти, Ейч! І твоя мертва бабуся!
— Оце так, Ай-р0к, — пробурмотів я. — Тобі завжди вдається підняти інтелектуальний рівень розмови. Вся кімната просто освітлюється, коли ти заходиш.
— Так шкода тебе засмучувати, кіпітане Без-Кредитів, — сказав Ай-р0к. — Ей, а тобі не треба бути зараз на Інсіпіо, жебракувати на краще майбутнє? — Він потягнувся за другим джойстиком, але я схопив його першим і передав Ейчеві.
Він сердито на мене глянув:
— Виродок.
— Позер.
— Позер? Пенісвіль називає мене позером? — він повернувся до невеликого натовпу. — Цей лох такий бідний, що автостопом добирається до Ґрейгока, аби вбивати кобольдів за шматки міді! І він називає мене позером!
Це викликало кілька смішків з натовпу, і я відчув, як обличчя під візором почервоніло. Одного разу, близько року тому, я припустився помилки, поїхавши разом з Ай-р0ком, щоб спробувати отримати кілька очок досвіду. Висадивши мене на Ґрейгоку в зоні низькорівневих квестів, цей покидьок насправді пішов за мною. Наступні кілька годин я провів убиваючи невелику групу кобольдів, чекав, поки вони респавнуться, а тоді вбивав їх ще раз, знову і знову. На той час мій аватар був все ще першого рівня, і для мене це був один з небагатьох безпечних способів його підняти. Тієї ночі Ай-р0к зробив кілька скріншотів мого аватара і підписав їх «Пенісвіль — Могутній Винищувач Кобольдів». А тоді виклав в Інкубаторі. Він все ще згадував про це за будь-якої нагоди. І ніколи не збирався дозволити мені про це забути.
— Саме так, я назвав тебе позером, позер, — я підвівся і опинився прямо перед його обличчям. — Ти неосвічений пристосуванець, який нічого не знає. Просто те, що ти чотирнадцятого рівня, не робить тебе мисливцем. Потрібно ще володіти певними знаннями.
— Точно, — сказав Ейч, киваючи на знак згоди. Ми стукнулись кулаками. Більше смішків з натовпу, тепер спрямованих на Ай-р0ка.
Ай-р0к сердито зиркнув на нас.
— Добре. Подивимося, хто справжній позер, — сказав він. — Погляньте на це, дівчатка.
Посміхаючись, він видобув з інтвентаря предмет та підняв його вгору. Це була стара гра до «Atari 2600», все ще запакована. Він навмисне закрив рукою назву, але я все-одно впізнав обкладинку. На зображенні молоді чоловік та жінка в давньогрецькому наряді розмахували мечами. Позаду них ховався мінотавр і бородатий хлопець з пов’язкою на оці.
— Знаєш, що це таке, розумнику? — виклично сказав Ай-р0к. — Я навіть дам підказку... Це гра до «Атарі», випущена як частина змагання. Вона містила кілька головоломок, розплутавши які можна було виграти приз. Звучить знайомо?
Ай-р0к завжди намагався вразити нас якоюсь здогадкою чи уривком вчення про Галлідея, які він наївно вважав, ніби відкрив першим. Мисливці любили понтуватися одне перед одним і постійно намагалися довести, що володіють більшими знаннями, ніж всі інші. Але Ай-р0ку це ніколи не вдавалось.
— Ти жартуєш, чи не так? — сказав я. — Ти тільки зараз дізнався про серію «Swordquest»?
Ай-р0к був приголомшений.
— У тебе в руках «Swordquest: Earthworld» — продовжував я. — Перша гра серії «Swordquest». Випущена в 1982 році. — Я широко посміхнувся. — Можеш назвати наступні три гри серії?
Його очі звузилися. Він був, звичайно, в глухому куті. Не боюсь повторитись, але він був цілковитим позером.
— Можливо, хтось знає? — звернувся я до натовпу. Мисливці перезирнулися, але ніхто не заговорив.
— «Fireworld», «Waterworld» та «Airworld», — відповів Ейч.
— Бінго! — сказав я, і ми знову стукнулись кулаками. — Хоча «Airworld» так і не закінчили, тому що в «Атарі» настали важкі часи і вони скасували конкурс до його завершення.