Электронная книга - «Гумор та сатира. Збірка». Краткое содержание книги:
Я родился в Киеве. Отец рабочий, участник Великой Отечественной войны. Мать училась в Киевской консерватории, готовилась стать оперной певицей. Однако война и тяжёлая болезнь этому помешали. После института служил в армии, потом преподавал историю, занимался самодеятельным театром. Сколько себя помню, всегда сочинял. Эта привычка сохранилась до сих пор. В 80-х и 90-х стал публиковать сатирические стихи, писать для эстрады, телевидения, анимации. Работал в газете. Моё литературное имя Ян Таксюр. В Святом Крещении я — Иоанн. Крещение и приход к Православной вере считаю главным событием своей жизни. До того, как это произошло, долго блуждал среди духовных соблазнов своего поколения — от западных интеллектуальных игр до восточных «практик» и прочей ложной премудрости. Однако Бог очень милостив ко мне. Через падения и скорби я пришёл туда, где душа поняла: здесь мой дом. У меня есть жена, дочь и сын. Вообще, я очень счастливый человек.
НОВОРІЧНЕ ВІТАННЯ тигрЮЛІ ДО ЛЮБИХ ВИБОРЦІВ — КРАЩИХ ЛЮДЕЙ ПІВКУЛІ
Нещодавно більшість телеканалів України показали новий передвиборчий кліп прем’єра, де вона виступає в образі білої Тигриці.
Виборці, котрі звикли до бігбордів, де прем’єр — це «ВОНА», були трохи спантеличені. Але фінальний слоган усе пояснив: «З Новим роком Білого Тигра!
Щастя вам, тигрЮЛЯ!». І виборець побачив пані кандидатку в президенти поруч із білим тигреням.
Народе мій, мій народЮля!Забудь про кризу та біду!Бо я, мамуля и тигрЮля,На тебе лапку вже кладу.Що, не впізнав? Це ж я, Тигриця,Та, що була колись ВОНА.Та не лякайся! Кинь хреститься!Ковтни горілки чи вина.Ні, це не «бєлка», не шизЮля,Нема ніяких тут примар.Я не брешу, бо я ж — правдЮля.Це в мене, серденько, піар.Що побажать? Бо вже іскритьсяШампанське в тебе на столі.Життя смугасте мов тигриця,Все чорно-біле на землі.І я бажаю, мій гарнЮляЩоб ти, узявши бюлетень,Згадав про Юлю-Красотулю.Тоді новий настане день!Усе в державі буде мило,Не буде більше чорних смугВсе тільки біле, біле, біле -Як саван, біле все навкруг.Тобі я буду презиндЮля,Не стане грубості ніде -Не криза буде, а кризЮля,ГривнЮля ніжно так впаде.Я поведу тебе в Європу,Там — «бітте», «данке», «хенде хох».Про це віщують гороскопи,А хто не вірить — козерог.Ні, краще лагідно — козЮля,Віслюк, муфлончик і марал.За тебе, мій народ-терпЮля,Я піднімаю свій бокал!За вибір правильний — Тигриці.За мене «галочку» впиши!Не впишеш — буду тобі сниться,І міцно лапками душить.Летиш без мене «мимо каси»,Останній втратиш бутерброд.Тож думай, думай, біомаса,Пардон, великий мій народ!Щоб рік новий був рік тигрЮлі,Бажаю вже на посошок,І спать тобі без кошмарЮлі…Цілую, любий, чмок-чмок-чмок!
Прощання з нацією
Нещодавно Президент України в інтерв’ю українській службі ВВС заявив, що не хоче бути політиком у країні, яка не сприймає його цінностей. Крім того, голова держави запевнив: «Мої діди та прадіди будуть гордитися[1] на тому світі тим, що я роблю як президент і як українець для цієї нації».
Тому в нього є почуття виконаного обов’язку, хоча більшість речей, про які він говорить, нація сприймає специфічно. Оскільки гарант нашої конституції ставиться до себе епічно та поетично, спробуємо уявити його в Маріїнському палаці, де він уночі пише прощального листа до нації.
Привіт тобі, найраща з націй,Не ухиляйся від обійм!Спинись на мить у творчій праці,Почуй скорботний голос мій.Ти в мене мила, симпатична,І я не гірший із людей.Чому ж, чому ж так специфічноПлюєш в лице моїх ідей?Чи я приніс у дім твій горе?Чи катував тебе? Хіба?Ну, поморив голодомором,Ну, пхав у ніс тобі УПА.Я думав, ти «в’їжджаєш чьотко»У видатні мої діла.А ти мені — аж три відсотка,Ти де той рейтинг узяла?Сигнал я маю з того світу,Шанують там мої дива.І ти повинна теж гордитисьТут на землі, поки жива.Я покохав тебе forever!Я вів тебе у світлу путь…Минають дні. Садок вишневий,І бджоли хмарами гудуть.Ми ситі, вільні, не холопи,Всі — на колінах, в серці — мир,Благаєм щастя для ЄвропиВ святої діви Брітні Спірс…Не хочеш, нація пригожа?Боїшся вмерти від нудьги?Так знай: прийдуть рятуй нас, Боже,На моє місце вороги.І буде ворог тебе мучить,Знов «Чуден Днепр…», «Я к вам пишу…»,І катастрофа неминуча,Як свій палац я залишу.Наллють горілку замість «коли»,Кобзон очолить хіт-парад,А твори Гоголя МиколиПереведуть, кати, назад.Якщо слова мої не лізуть,Лишайся, націє, сама.Май дарлінг, Кет, пакуй валізи!Май чілдрен, де наша сума?Піду по світу у негоду,А ти останній лист читай.Прощай, невдячний мій народе,Гуд бай, май лав! Май лав, гуд бай!P.S. Якщо в сумі зберуться гроші,А Юля вам не дасть зарплат,Я знов покличу мій хороший,Терплячий мій електорат.
вернуться
1
Так в оригинале интервью В.Ющенко. Борец за «чистоту украинского языка» видимо забыл, что в языке «цієї нації» существует слово «пишатися».
