Зарубіжний детектив

Отже, Крістіан Лукач помер після ін’єкції, зробленої її рукою!

Проте я відповідаю:

— Ні, товаришу полковнику, я нікого не підозрюю. Я ще не визначив кола підозрюваних осіб. Як я вам уже доповідав, медекспертиза показала, що ми маємо діло з двозначним випадком. Злочин? Самогубство? Нещасливий випадок? І дуже можливо, що саме Петронела причетна до драми в мансарді, а може, навпаки, зовсім не причетна.

Полковник роздратовано тре підборіддя, ще нервовіше, ніж раніше. На мить мені здалося, ніби його роздратування викликане моїм базіканням, хоча я не знаю, в чім тут річ.

— Якщо я правильно зрозумів, хлопче, ти після висновку медекспертизи не підозрюєш нікого зокрема й воднораз підозрюєш усіх?

— Достеменно так.

— Двозначний випадок?.. — бурмоче шеф не без певної недовіри, адресованої, звісно, не мені. Він бере з теки на столі якийсь папірець і подає мені, щоб я підшив до свого досьє. — Ось що сповістили з Лугожа: Чичероне Лукач, батько Крістіана, помер шістнадцятого травня цього року у віці 71 рік. Залишив після себе майно, оцінене приблизно в сімсот п’ятдесят тисяч леїв.

Я здивовано свищу крізь зуби.

— Старий Лукач був чоловік багатий, колекціонував живопис, старовинні меблі… Тільки на ощадній книжці лежить триста п’ятдесят тисяч леїв. Він залишив також завірену нотаріусом духівницю, де чорним по білому записано: «Я вирішив позбавити права на будь-яку частку мого майна свого сина Крістіана Лукача».

Полковник підводить на мене очі, аби побачити враження, справлене його словами. Подиву моєму немає меж.

Я вигукую:

— І хто ж успадкує його майно?

— Предивна постанова старого, адже Крістіан — єдиний його син. А в духівниці не названо ім’я якогось іншого спадкоємця, мета лиш одна — позбавити сина спадщини.

— А чи був старий при здоровому глузді?

— Слухай-но далі, — провадить шеф. — Дружина його, Валентина Лукач, шістдесят сім років, рідна Крістіанова мати, жива і законна спадкоємниця всього майна, проте повністю паралізована, й лікарі визнали її недієздатною. Отже, з правничого погляду вона не може успадкувати майно чи передати комусь право на нього.

Ця новина приголомшила мене не так своєю незвичайністю, як правничою стороною.

— В такому разі Крістіан міг опротестувати духівницю?

Полковник непевно хитає головою: мовляв, і так і ні.

— А як закон? — запитую я.

— Я цікавився… — Шеф переводить погляд на папір з відомостями, одержаними з Лугожа. — Ось що мені повідомили: духівницю справді опротестовано, але не Крістіаном Лукачем, а його братом у перших, Тудорелом Паскару з Бухареста — племінником Чичероне з жінчиного боку.