Пригоди в повітрі
- Автор: Трублаини Николай Петрович
- Год: 1987
- Язык: украинский
- Год: "Веселка"
- Жанр: Детские и приключения
Электронная книга - «Пригоди в повітрі». Краткое содержание книги:
— А парашутисти вже стрибнули, — говорили громадини, підводячи вгору голови і стежачи за повітряним кораблем.
Командир звелів Гарикові повернути важіль. Мотор затих, і пропелер закрутився повільніше. Командир повернув руль висоти, і дирижабль почав знижуватись. Ще хвилина-друга — і гайдропи поволоклися по аеродрому. Люди бігли за дирижаблем і, впіймавши за гайдропи, потягли його до місця причалу.
Дирижабль заякорили. Велика біла сигара ледве погойдувалась. З гондоли впав на землю трап. По трапу спускалися Гандзя й Гарик.
Двоє повітроплавців піднялись у гондолу і, взявши під руки нерухомого Янка, обережно спустили його на землю.
Підійшов лікар. Оглянув і сказав:
— Це від перенапруження і хвилювання. Він скоро прийде до пам'яті.
Натовп товаришів оточив Янка.
Минуло кілька хвилин, і хлопець розплющив очі:
— Гандзю, Гарику…
Впершись руками в землю, він випростався і сів.
ПОШТАР ПОСПІШАЄ З ЛИСТОМ
МУРКАЛО І БІЛОЧУБ
Дівчина в шкіряному шоломі відчинила двері й зупинилась на порозі. Сірі очі метнули погляд по кімнаті. Вона побачила на столі перекинутий графин. На підлозі валялись черепки розбитої тарілки. З етажерки поскидано книги, і вони, розтріпані, валялись по всій кімнаті.
— Муркало! — грізно гукнула дівчина і рвонулась вперед.
Великий сірий кіт з тигрячими вусами, піднявшись на задні лапки, плигав з етажерки вгору, до стелі. Там у кутку причаїлась птиця. То був невеликий чорний голуб з білим чубом і блискучими очима.
Голуб рвонувся вгору від кота і долетів майже до середини кімнати. Далі його не пускав мотузочок, яким він був прив'язаний за ніжку до етажерки.
— Білочуб! — злякано крикнула дівчина і, схопивши лінійку для рисування, кинулась виручати голуба.
Сполоханий кіт-напасник кинувся навтіки. Він пролетів над столом і, хоч не мав крил, але, наче птах, вилетів у відчинену кватирку.
АЕРОСТАТ
Дівчина та була Гандзя Голубка. Птиця — її улюблений поштовий голуб Білочуб. Напасник Муркало, що заліз до кімнати, належав хлопцеві Гарикові.
Сімнадцятирічна Гандзя захоплювалась повітроплавством. Останнім часом вона допомагала обладнувати новий аеростат. Керував тим аеростатом льотчик-повітроплавець Кучерявий. Після перших вдалих спроб він збирався в довгочасний політ, маючи на меті наукові спостереження. З ним мав летіти геофізик Гуттаг.
На сьогодні призначили виліт.
Зачинивши кватирку, Гандзя поспішила на аеродром.
Аеростат був уже готовий до підйому. В повітрі ледве погойдувався велетенський м'яч. Міцний канат ще притримував його біля землі.
Льотчик, не зважаючи на літній день, одягнений був у шкіряне пальто на хутрі. Він наче збирався на полюс. Ближчі друзі прийшли його проводити. Серед них був Гандзин одноліток Янко. Він — один з кращих учнів професора Гуттага.
Гандзя зітхає, що не їй першій доведеться летіти. В руках у неї клітка. В клітці — три голуби. Серед них маленький Білочуб.
Дівчина подає Кучерявому клітку з голубами.
— Ось вам мої поштарі, — каже вона.
— У нас радіо, — відповідає пілот.
А ви все-таки візьміть. Ви пошлете мені листа голубиною поштою.
У ВИСОЧІНЬ
До аеростата підбіг Янків приятель Гарик.
— Товаришу Кучерявий, — задихаючись від швидкого бігу і хвилювання, прохрипів Гарик, — нещастя! Автомобіль професора Гуттага зіткнувся з грузовиком. Професора відвезли до лікарні непритомного.
Всі стривожено обступили хлопця, що приніс ту звістку. Пілот нахмурився і хвилину мовчав. Потім звернувся до начальника авіаклубу.
— Що ж, полечу один. Дуже шкода, що немає професора, бо сам я не зможу зробити всіх спостережень, які він намічав. Але виліт відбудеться.
— Я лечу з вами! — крикнув Янко. — Я зможу де в чому замінити свого вчителя професора Гуттага.
Саме в цей час Гандзя помітила біля аеростата сірого кота. Це був Муркало. Дівчина замахнулась на нього. Кіт злякався і плигнув просто в гондолу. Але там на нього замахнувся Янко, і Муркало кинувся на сітку, що з'єднувала гондолу з аеростатом. Він швидко видряпався наверх.
— Відходьте, відходьте! — загукали розпорядники. Робітники відпустили канати, що притримували аеростат, і повітроплавці опинились у повітрі.
МУРКАЛО ЛІЗЕ В ГОНДОЛУ