Єлюди. Теплі історії з Майдану
- Автор: Бердинських Крістіна
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Брайт Стар Паблішинг
- ISBN: 978-966-2665-40-6
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Єлюди. Теплі історії з Майдану». Краткое содержание книги:
– Чому ти приїхав на Майдан?
– Я дивився по телевізору, що відбувається на Майдані, не спав ночами, стежив за новинами. Потім вирішив поїхати. Це моє майбутнє також.
23 сiчня 2014
Учора й сьогодні в Інтернеті обговорюють сюжет польського журналіста Бартека Маслянкевіча. У ньому журналіст спочатку тікає разом із людьми від атаки «Беркута», а потім повертається і каже одному з бійців: «Що ти робиш? Ти ж українець». Усі пишуть про відчайдушного й веселого Бартека, і чомусь ніхто не звернув уваги на другу зірку цього ролика. Виправляю цю несправедливість. Ідеться про 44-річного Олександра з Волинської області.
Саша розповідає, що у натовпі почув польську мову й побачив журналіста з мікрофоном. Чоловік мешкає біля польського кордону, ставиться до сусідів дуже тепло. Саме у цей момент починався наступ спецпідрозділів. А Бартек хотів поговорити з кимось із «Беркута». «Я йому показую – не лізь, тобі ж у голову будуть стріляти, а він лізе. Обезбашений і гарячий», – каже Сашко. Він спершу подумав, що поляк його не розуміє. Але потім зрозумів, що він сам по собі такий – відчайдушний. Саша вирішив, що треба знайти Бартеку хоч маску, щоби той не отруївся газом. Знайшов маску і віддав Бартеку.
Така історія з хеппі-ендом. Усі живі, здорові.
У Саші двоє донечок. Навчаються у Львові, в Католицькому університеті. На Євромайдан він їздить періодично. «Трошки на роботі, трошки на Майдані», – каже волинянин. Бартек тим часом уже знайшов не лише маску, але й каску.
***
У світлі останніх жахливих подій «Єлюди» вирішили продовжувати розповідати позитивні історії, адже зараз на Майдані, як ніколи, відчувається взаємодопомога і взаємопідтримка. Тому проект триватиме далі. Знайомтеся: Оксана, 33 роки, директор піцерії. У минулому – журналіст. Родом із Луцька, більше десяти років – у Києві. З початку Євромайдану приносила з колегами на площу бульйон і робила чай. Після побиття студентів вони пішли на територію Михайлівського собору – потрібні були свіжі сили й люди. «Ми там просто фізично стали й почали робити чай», – розповідає Оксана. Після подій з 10 на 11 грудня, коли спецпідрозділи намагалися зачистити Майдан, з’явився цей намет. Розташовується біля Головпоштамту. Тут роблять чай і канапки. У чай додають імбир, гвоздику, лимон, інколи – апельсини, яблука, ромашку. З’явилася постійна група волонтерів, які приходять допомагати. Люди принесли й генератори у намет. «Щоправда, був період, коли працювалося нелегко, – розповідає Оксана. – Пам’ятаєте цей період зневіри? Але ми вистояли». Про загрозу для свого бізнесу й для життя, особливо після подій останніх днів, жінка каже таке: «Я не афішую й не рекламую тут свій бізнес. Я беру участь у Євромайдані насамперед як громадянка». З Майдану йти не збирається.
24 сiчня 2014
Ви все ще боїтеся того, що буде в найближчі дні? Не варто! Подивіться, які прекрасні люди з нами! Поговорила з Уляною Смирновою (на першому фото). Їй 30 років, вона займається громадською діяльністю, спортом (карате на візках) і має активну життєву позицію. Кілька днів тому вона придумала цей флешмоб: люди на візках фотографуються вдома з плакатом і потім публікують своє фото в Інтернеті. «Ми закликаємо люд не застосовувати силу. Ми проти насильства з обох боків», – каже дівчина. До ініціативи швидко долучилися люди з різних міст.
Уляна пояснює, що за міжнародним і українським законодавством люди з обмеженими фізичними можливостями мають рівні права з усіма іншими. «Але воювати ми не можемо. По нас теж стрілятимуть?» – ставить риторичне запитання вона. Дівчина розповідає, що від самого початку підтримувала Євромайдан. Уляна й багато її знайомих були у Європі. Люди з інвалідністю там повноцінні члени суспільства, а в Україні вони змушені виживати. Лише завдяки величезній силі духу їм вдається долати численні труднощі. Та зараз це менш важливо. «Головне – не допустити кровопролиття», – переконана Уляна.