Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Нафта - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Нафта

Электронная книга - «Нафта». Краткое содержание книги:

П’єр Паоло Пазоліні (1922—1975) — відомий італійський письменник і режисер, що полюбляв експериментувати у своїй творчості: він писав вірші, романи, сценарії до театральних постановок, нариси й кіносценарії.
«Я розпочав писати книгу, яка буде моєю справою протягом років, може, до кінця життя. Не хочу про неї розповідати…; досить сказати, що це щось штибу «підсумку» всього, що я пізнав, усіх моїх спогадів». Так Пазоліні описав свій останній роман, якому судилося лишитися незавершеним через несподівану й трагічну смерть автора. Роман «Нафта», розпочатий на початку шістдесятих, у часи світової нафтової кризи, робота над яким тривала аж до смерті письменника, у листопаді 1975 року, — це великий уривок того, що мало стати романом-monstruum, обсягом приблизно дві тисячі сторінок. Це відчайдушні розсліди людської природи, вивчення таємниць сексуальності й усе це на тлі розколу розквітлої Італії з її зухвалою економічною політикою та таємними змовами у владі.
1 ... 184 185 186 187 188 189 190 191 192 ... 243
Перейти на страницу:

[Чоловік, що помирає, розповідає від першої особи: це довга історія, яка розпочалася ще в Америці — убивство Кеннеді — приїзд до Греції — італійські фашисти тощо.

Чоловік на порозі смерті розповідає те, про що знає, але додає до цього те, що розповіли йому інші люди перед смертю (троє чи четверо) (1)[310].

Отже, чоловік, що помирає в Непалі, останній у черзі. Підозрюю, порішили його зовсім не добрі непальці. Одначе він (металінгвістично) наполягає на тому, що етапів винищення було два, два, оповідач підкреслює це для своїх слухачів: Два було етапи, два].

Нотатка 103а

НЕОСТАТОЧНА КРАПКА

Не знаю, чи формальна структура насправді здатна цілком охопити увесь зв’язок тієї чи іншої книги з дійсністю. На відміну від Шкловського, я б не мав такої певності щодо ототожнення форми та змісту, бо, як видається, будь-яка «єдність» завжди виявляється «ідеалістичною». Адже безсумнівно, що тотожність лінгвістичних форм завжди означає тотожність форм нелінгвістичних. Наприклад, увесь цей твір чітко розділений на два розділи (розділений структурно, я ще раз на цьому наголошую, адже я не пишу справжню історію, я створюю форму): перший розділ є «політичним блоком», у якому все зосереджено на боротьбі влади проти комуністичної опозиції; цілком реальної боротьби, напруга в якій теж цілком реальна; другий розділ — це «політичний блок», де влада протистоїть фашистській спробі скинути владу; це протистояння навпаки, було лише приводом, і напруга в ньому була штучною. Розподіл на форми достоту відповідає останній розповіді у творі, яку розповідає невідомий оповідач у колі освічених людей. Таке «переливання змісту» у творі з одного підрозділу в інший підрозділ, коли вони ˃ б мали лишатись непов’язаними один з одним, звісно, може заплутати читача. А я, як маркіз де Сад, гадаю, що «Le lecteur a le droit de se facher quand il s’aperçoit que l'on venut trop exiger de lui…» Саме тому я поставив перед ним дилему, яку висловив майже найпростішими словами.

Замість притч дзен

Дві історії з «Епохе», цілком інший сюжет

1) Розповідь про те, як відкрили художні таланти (шляхтич відкриває талант у бідного художника, дрібний буржуа відкриває художній талант у дрібного буржуа (пропадає у таборі смерті); але ось знову розпочинаються Епохе, й більше жодного художника не відкривають)

2) Історія про батька й двох дочок (світську левицю та черницю): ось-ось мети буде досягнуто, але з’являється Епохе й цілковито змінює цінності

(далі коментарі оповідачів

та слухачів)

3) Розповідь дитини — Мерда ˂

(травень 1974-го)

4) Герой, якого створено розділенням однієї людини на двох.

Герой, який утворився завдяки поєднанню нескінченної кількості персонажів, або ж безмежна кількість персонажів, утворених від роздрібнення одного.

У першому випадку виникає лад (отож він виник завдяки дисоціації особистості) та смерть, а в іншому — безлад та життя.

У проміжному випадку виникав поєднання, себто Епохе.

(4 червня 1974-го)

Нотатка 102

КОМЕНТАРІ У САЛОНІ

1) Нова епоха («Комун» тощо)

2) Кінець Церкви

вернуться

310

(1) Один з них просто під самим носом у нього падає з четвертого поверху клініки (Д’Амброзіо), а інший помер, упавши в шахту ліфта.

1 ... 184 185 186 187 188 189 190 191 192 ... 243
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)