Гуцули у Визвольній боротьбі
- Автор: Горбовий Михайло Іванович
- Серия: Українська воєнна мемуаристика #4
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Державна картографічна фабрика
- ISBN: 978-966-2024-47-0
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Гуцули у Визвольній боротьбі». Краткое содержание книги:
Події відбуваються на території сучасних Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей, а також у Молдові, Придністров'ї і Румунії.
СТЕФАНКО Онуфрій (1894, с. Люча Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 2-І сотні УСС.
СТОВП'ЮК Степан (1896, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Старший стрілець 5-ї сотні УСС (1916).
СТОЛАЩУК Андрій (? с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Січовий стрілець. 29 серпня 1917 р. поранений у руку під м. Галичем.
СТОЛАЩУК Ілько (1897, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну -3.09.1916, г. Лисоня) — старший стрілець 1-ї сотні УСС. Поліг у бою.
СТОЛАЩУК Микола (1894, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.
СТРУНЧАК Дмитро (1890, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну — 13.01.1920, с. Грижинці, тепер у межах м. Гнівані Тиврівського р-ну Вінницької обл.). Стрілець 11-ї бригади УГА. Помер від сипного тифу у 3-й польовій лічниці УГА.
СУЛЯТИЦЬКИЙ Степан Петрович (24.08.1897, с. Березів Середній Печеніжинського пов. — 1.03. 1978, м. Мюнхен, ФРН). Військовий і політичний діяч; командант чети і скорострільної сотні Гуцульського куреня УГА, командант старшинської школи ім. Є. Коновальця у Кракові, керівник ОУН у Західній Німеччині; військове звання — сотник УГА. Навчався в коломийській гімназії. Учасник 1 — І Світової війни (з 1915). В УГА із 2 грудня 1918 року. Після поразки Визвольної боротьби інтернований поляками, згодом переїхав до Чехо-Словаччини. Закінчив природничий факультет Карлового університету у Празі та здобув вчений ступінь доктора наук. Однак, маючи переконання, що "чиста наука в умовах бездержав'я твоєї нації — завелика розкіш", стає членом УВО та Ірупи націоналістичної молоді, а 1929 року — членом ОУН. 1938 року провід ОУН направляє його як одного із найдосвідченіших вояків на Закарпаття. У березні 1939 р. керував обороною Хуста, столиці Карпатської України. Після падіння Карпатської України очолював військову референтуру ПУНу, брав безпосередню участь у створенні УЦК та Українського допомогового комітету у Кракові.
З початком німецько-більшовицької війни у складі похідних груп прибув до Києва, де взяв участь у формуванні адміністрації міста. На будинку, де він народився, встановлено меморіальну плиту.
СУМАРУК Василь. Див. "Біографії вояків, яких згадує М. Горбовий".
ТАРАСЮК Василь (1896, с. Прокурава Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
ТАРНАВСЬКИЙ Іван (1899, с. Микуличин Надвірнянського пов., тепер Яремчанської міської ради Івано-Франківської обл. — ?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
ТЕРПЕЛЮК Микола (1893, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець. 1 травня 1915 р. поранений на г. Маківці кулею "дум-дум" у лівий бік.
ТЕРПЕЛЮК Федір (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.
ТИМІНСЬКИЙ Петро (1890, с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець технічної сотні УСС.
ТИМОШИЩИН Гриць (1883, с. Вербіж Вижній Коломийського пов., тепер с. Верхній Вербіж Коломийського р-ну — 4.09.1916, г. Лисоня). Стрілець техшчної сотні УСС.
ТИМОФІЙЧУК Євген (1895, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 3-ї сотні УСС.
ТИМЧУК Тимко (1886, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Стрілець 1-ї сотні УСС. У вересні 1915 р. під час боїв біля Бережан врятував від полону команданта полку УСС Гриця Коссака.
ТИМКАЛЮКМарко (1889, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець булавного відділу УСС (1916).
ТИНКАЛЮК Павло (1893, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець технічної сотні УСС.
ТКАЧУК Борис (1892, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського району — 4.05.1915). Січовий стрілець. В УСС із 24 лютого 1915 р. 1 травня 1915 р. тяжко поранений у бою на г. Маківці, помер у муках. Похований на г. Маківці.
ТКАЧУК Василь (1896, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
ТКАЧУК Іван (1896, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 4.05.1915). Вістун 4-ї сотні УСС. Активний член Пресової кватири УСС, художник. У 1916–1917 pp. організовував українське шкільництво на Волині.
ТКАЧУК Іван (1901, с. Великий Ключів Коломийського пов., тепер Коломийського р-ну — 16.01.1920, с. Грижниці, тепер у межах м. Гнівані Тиврівського р-ну Вінницької обл.). Стрілець УГА. Помер у 3-й польовій лічниці УГА.
ТКАЧУК Тимко (Тома) (1894, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.
ТКАЧУК Федь (1894, с. Красноїля Косівського пов., тепер Верховинського р-ну 29.04.1915, г. Маківка). Стрілець 2-ї сотні 3-го куреня УСС. У Легіоні з 10 вересня 1914 року. 20 грудня захворів, лікувався в м. Темешвар (Угорщина). Звідси був скерований через станицю польського легіону до польських стрільців у Коломиї. 28 березня повернувся до УСС і 6 квітня відійшов на г. Маківку. Поліг при штурмі гори. Похований на г. Маківці.