Гаррі Поттер і орден Фенікса (з ілюстраціями)
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гарри Поттер #5
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-42-3
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і орден Фенікса (з ілюстраціями)». Краткое содержание книги:
Гаррі не хотів знову залишати Сіріуса на самоті з Крічером. Якщо чесно, то він уперше в житті нітрохи не прагнув повертатися в Гоґвортс. Адже в школі панувала тиранія Долорес Амбридж, котра за час їхньої відсутності проштовхнула, поза сумнівом, ще з десяток постанов. Йому вже не світив квідич, натомість з наближенням іспитів мала тільки зростати кількість домашніх завдань, а Дамблдор і досі залишався недоступний. Правду кажучи, якби не ДА, Гаррі, мабуть, благав би Сіріуса, щоб дозволив йому покинути Гоґвортс і залишитися на площі Ґримо.
А в останній день канікул сталося таке, після чого Гаррі взагалі почав жахатися повернення до школи.
- Гаррі, любий, - зазирнула місіс Візлі до кімнати Гаррі й Рона. Ті якраз грали в чарівні шахи в присутності Герміони, Джіні та Криволапика. - Чи не міг би ти зайти на кухню? З тобою хотів би поговорити професор Снейп.
До Гаррі не відразу дійшли її слова. Його тура саме ув'язалася в запеклу битву з Роновим пішаком і Гаррі захоплено її підганяв.
- Збивай його... збивай, це звичайний пішак, дурна! Вибачте, місіс Візлі, що ви сказали?
- Професор Снейп. На кухні. Хоче поговорити.
Гаррі злякано розкрив рота. Подивився на Рона, Джіні й Герміону, а ті на нього. Криволапик, якого Герміона ледве стримувала останню чверть години, радісно стрибнув на дошку, примусивши фігури з несамовитим вереском розбігатися хто куди.
- Снейп? - безпорадно перепитав Гаррі.
- Професор Снейп, мій любий, - осудливо виправила його місіс Візлі.
- Що йому від тебе треба? - збентежено запитав Рон, коли місіс Візлі вийшла з кімнати. - Ти ж нічого такого не зробив, правда?
- Та ні! - обурився Гаррі, намагаючись пригадати, що він міг такого зробити, щоб Снейп приперся аж сюди, на площу Ґримо. Може, отримав за останню домашню роботу оцінку «Т»?
За хвилину-другу він відчинив двері кухні й побачив там Сіріуса та Снейпа. Вони сиділи за довгим кухонним столом, люто дивлячись у протилежні боки. Їхнє важке мовчання було просякнуте взаємною неприязню. Перед Сіріусом на столі лежав розгорнутий лист.
- Е-е, - дав знати про себе Гаррі.
Снейп повернув до нього обличчя, облямоване пасмами масного чорного волосся.
- Сідай, Поттере.
- Знаєш, Снейп, - голосно сказав Сіріус, відхилившись на задніх ніжках стільця й дивлячись у стелю, - я б волів, щоб ти тут не командував. Це мій дім, якщо хочеш знати.
Мертвотно-бліде Снейпове обличчя вкрилося неприємним рум'янцем. Гаррі сів на стілець біля Сіріуса з протилежного від Снейпа боку стола.
- Поттере, я мав би зустрітися з тобою наодинці, - на Снейпових губах з'явилася знайома крива посмішка, - але Блек...
- Я його хрещений батько, - ще голосніше, ніж перед тим, вигукнув Сіріус.
- Я прибув сюди за Дамблдоровим наказом, - Снейпів голос, на відміну від Сіріусового, ставав дедалі тихіший і в'їдливіший, - але ти, Блек, можеш залишатися, я не проти. Ти ж любиш почуватися... залученим.
- Що ти цим хочеш сказати? - зірвався на ноги Сіріус, а його стілець перекинувся на підлогу.
- Тільки те, що я розумію, як тебе... е-е... дратує той факт, що ти не робиш для Ордену нічого корисного, - наголосив на останньому слові Снейп.
Тепер уже почервонів Сіріус. Снейп переможно скривив губи й повернувся до Гаррі.
- Поттере, мене сюди прислав директор - переказати його побажання, щоб ти цієї чверті почав вивчати блокологію.
- Що вивчати? - не зрозумів Гаррі.
Снейп вишкірився ще глузливіше.
- Блокологію, Поттере. Магічний захист розуму від зовнішнього проникнення. Маловідому, але вельми корисну галузь магії.
Серце Гаррі закалатало з шаленою швидкістю. Захист від зовнішнього проникнення? Але ж він не одержимий, з цим усі погодилися...
- А навіщо мені вивчати ту логію... як там її? - вигукнув він.
- Бо директор вважає це слушним, - єлейним голосом пояснив Снейп. - Щотижня матимеш приватні уроки, але нікому про це не розповідатимеш, особливо Долорес Амбридж. Ти зрозумів?
- Так, - відповів Гаррі. - А хто мене буде вчити?
Снейп підняв брову.
- Я, - сказав він.
Гаррі відчув, як у нього похололо в грудях. Додаткові уроки зі Снейпом... за що йому така кара? Він зиркнув на Сіріуса, шукаючи підтримки.
- А чому Дамблдор сам не може навчати Гаррі? - агресивно спитав Сіріус. - Чому ти?
- Мабуть, тому, що директор воліє доручати все неприємне іншим, - шовково відказав Снейп. - Можу тебе запевнити, що я не домагався цієї роботи. - Він підвівся. - Поттере, чекатиму тебе в понеділок о шостій вечора. У моєму кабінеті. Якщо хтось поцікавиться, скажи, що йдеш по лікувальну настоянку. Хто бачив тебе на моїх уроках, не стане заперечувати, що тобі потрібно лікуватися.