Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Основними причинами цих проблем є:
— неефективність діючої системи управління оборонною промисловістю;
— структурна недосконалість оборонної промисловості через незавершеність запровадження організаційних, законодавчих, економічних, техніко-технологічних, майнових та інших перетворень;
— відсутність державної підтримки технологічної модернізації підприємств, стимулювання розвитку критичних технологій;
— занепад наукового, технічного та виробничого потенціалу оборонних підприємств;
— високий рівень зносу основних фондів;
— недостатність ресурсного забезпечення та неефективне використання наявних ресурсів;
— втрата традиційних ринків експорту продукції військового призначення та подвійного використання, що призвело до зменшення обсягів виробництва, а також коштів підприємств, що спрямовуються на створення і модернізацію зразків видів озброєнь і військової техніки, які мають попит на зовнішніх та внутрішньому ринках;
— високий рівень імпортозалежності від Російської Федерації.
Нині, коли оборонна промисловість має оперативно та якісно виконувати своє головне завдання — задовольняти потреби Збройних Сил України та інших військових формувань у ОВТ, до «хронічних» проблем ОПК України, пов’язаних переважно із застарілою матеріально-технічною базою виробництва, додалися нові. Йдеться про втрату контролю над низкою підприємств оборонного спрямування через анексію Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, а також тимчасову окупацію окремих районів Донецької та Луганської областей, а також про припинення Україною військово-технічного співробітництва (ВТС) з Російською Федерацією як країною-агресором.
Російська окупація АРК суттєво зменшила можливості ОПК України не тільки у військово-морському сегменті (кораблебудування та судноремонт), а й у авіаційному (розробка та виготовлення парашутних систем, випробування авіаційної техніки, ремонт літаків та вертольотів морської авіації) і танкобудуванні.
На тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей залишаються важливі підприємства з виробництва боєприпасів, вибухових речовин, спецхімії та спецматеріалів, а також з авіаремонту.
Розрив ВТС з Росією обумовлює необхідність активізувати заходи з імпортозаміщення російських комплектуючих для українських підприємств. Тим більше що у Воєнній доктрині України, затвердженій Указом Президента від 24 вересня 2015 р. № 555, визначено, що воєнно-економічне та військово-технічне забезпечення воєнної безпеки держави безпосередньо залежить від українського ОПК.
Реалії сьогодення такі, що, з огляду на обмежені можливості отримання летальної зброї від наших партнерів, забезпечувати українське військо сучасним озброєнням мусимо самі, спираючись передусім на власну оборонну промисловість.
Слід зазначити, що протягом останніх років українська оборонка значно змінилася.
Уже в 2015 р. державне оборонне замовлення було виконане майже на 100 %. Рішення про припинення виробничої та науково-технічної кооперації оборонних підприємств України і РФ[13] стимулювало пошук нової кооперації та нових ринків збуту товарів військового призначення.
Зростанню результативності діяльності оборонних підприємств сприяло прийняття низки важливих законодавчих актів. Зокрема, зміни у Податковому та Митному кодексах України дали змогу звільнити від мита та податків товари (запчастини, вузли та агрегати), необхідні для виробництва ОВТ для Збройних Сил. Уряд своїм рішенням[14] дозволив передоплату спеціального обладнання та устаткування, необхідного для розроблення і виготовлення озброєння, військової та спеціальної техніки для потреб Збройних Сил України й інших військових формувань терміном до одного року.
Усе це створило сприятливі умови для виконання державних контрактів з оборонного замовлення, збільшення в його обсязі сучасних зразків озброєння. І результати не забарилися: упродовж 2015 р. за результатами проведених державних випробувань на озброєння Збройних Сил України було прийнято близько 20 нових зразків озброєння та військової техніки.
Значний потенціал у нарощуванні можливостей створення та виробництва сучасного озброєння і військової техніки зосереджений у недержавному секторі національної економіки.
Так, поряд із підприємствами ДК «Укроборонпром» і Державного космічного агентства України (ДКАУ), які становлять основу національного ОПК, вагомий внесок у створення сучасного ОВТ роблять і приватні компанії, такі як ПАТ «Мотор Січ», ВАТ «АвтоКРАЗ» і багато інших.