Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння». Краткое содержание книги:
Хто виявиться настільки чистий душею, що не повірить в принадні обіцянки Тьми? Тільки — юна сестра легендарного Річарда Сайфера Дженнсен. Єдина, кому вдалося вислизнути від клинків найманих убивць. Та, перед якою лежить повний небезпек шлях у серце Д'хари — бо тільки там зможе вона пізнати Сьоме Правило Чарівника.
— Але ти мені так і не сказала, що саме, — стримуючи гнів, виголосив Джеган.
Жінка помітила його роздратування і схилила голову:
— Ваше превосходительство, якби я знала, я б вам сказала. В мої обов'язки входить сповіщати вас про все, що мені стає відомо. Ми можемо визначити, що магія тут не використовувалася. Ми не відчуваємо жодних пасток, для яких було використано магічний вплив. Але це знання не заспокоює мене. Щось тут не так. І я вас попереджаю, хоча і не бачу причини, що викликала моє занепокоєння. Ви могли б самі перевірити мій розум і переконатися в правдивості моїх слів. Дженнсен не зрозуміла її останню фразу. Але імператор, уважно подивившись на сестру, помітно охолов. Знову глянувши на палац, він полегшено крякнув:
— Думаю, після довгої холодної зими ти, сестро, просто нервуєш. Ти кажеш, що ви знаєте їх тактику і трюки з магією. Якби тут було щось реальне, ти і твої сестри дізналися б і про сам факт, і про причину, що його породила.
— Я не впевнена, що це так, — наполягала сестра Мердінта. Вона кинула швидкий, схвильований погляд на Сховище Чарівника. — Ваше превосходительство, про магію нам відомо багато. Але Замку тисячі років, і весь цей час він знаходився за межами Старого світу і поза сферою мого досвіду. Мені практично нічого не відомо про особливі форми магії, які можуть зберігатися тут. Ясно тільки, що в екстремальних ситуаціях вона може виявитися надзвичайно небезпечною. Одним із завдань Замку і є захист подібних речей.
— Саме тому я й збираюся взяти Замок, — відрізав Джеган. — Не можна залишати такі небезпечні іграшки в руках ворога, здатного з їх допомогою прикінчити всіх нас.
Кінчиками пальців сестра Мердінта акуратно помасажувати зморшку біля брови.
— Сховище добре захищене. Можу сказати, що захист тут поставив чарівник, а не чаклунки. Такі закляття навіть можна залишати без нагляду — стражники не потрібні. Вони задіюються при порушенні, як і звичайна, немагічна пастка, і можуть діяти непомітно, але смертоносно. Закляття може вбити будь-кого, хто просто намагається підібратися ближче, а не те що захопити Замок. Дія таких захисних засобів нескінченна, вони не зношуються і одинаково ефективні як через місяць, так і через тисячу років. Спроба подолати захист може привести до жертв, яких ми намагаємося уникнути. Джегань знизав плечима:
— Хіба у нас не вистачить сил знешкодити ці пастки і захопити Сховище?
Сестра Мердінта кинула погляд через плече на кам'яні стіни Сховища.
— Ваше превосходительство, рівень наших можливостей і сукупної сили ще не означає те, що ми зуміємо зрозуміти і знешкодити закляття. У цьому випадку немає прямої пропорційної залежності. Ведмідь, як би сильний він не був, не зможе відкрити замок на сейфі. В даному випадку потрібна не сила, а ключ. Повторюю, мені це не подобається, щось тут не так.
— Ти сказала лише одне: тобі страшно. Сестри здатні впоратися з будь-яким фактором, що має відношення до магії. З цієї причини ти тут і перебуваєш. — Джегань нагнувся до жінки; здавалося, його терпінню приходить кінець. — Я вважаю, що сестри зупинять будь-яку загрозу, в основі якої лежить магія… Потрібне пояснення?
Сестра Мердінта зблідла:
— Ні, ваше превосходительство.
Вклонившись імператору, вона повернула коня й поїхала до місця розташування сестер.
— Сестра Мердінта! — Джеган почекав, поки вона повернеться. — Я повторюсь, але ми повинні взяти Замок Чарівників. Мене не хвилює, скільки ваших життів доведеться віддати за це, мене хвилює результат.
Мердінта повернулася до Сестер, щоб обговорити ситуацію. А в цей час Джеган і його радники помітили самотнього вершника, що скакав з міста у напрямку до них. Щось в його зовнішності змусило воїнів ще раз перевірити зброю. В напруженій тиші вершник різко осадив коня перед імператором. Його одяг був мокрим від поту, а близько поставлені очі широко розкриті від збудження. Однак голос звучав спокійно:
— Ваше превосходительство, я нікого не виявив в місті. Але там пахне кіньми.
Дженнсен побачила, як на обличчях офіцерів проявилося похмуре задоволення, яке підтверджувало їх недовіру до безглуздих відомостями про те, що місто порожнє. Імперський Орден заблокував ворожі війська в Ейдіндрілі ще на початку зими. Звідти не могли вирватися навіть одинаки — їх відловлювали дозори. І можливість таємницею евакуації населення настільки великого міста, та ще взимку, лежала за межами розуміння офіцерів. Однак ніхто не наважувався висловити свою думку імператору, який похмуро дивився на пустельне місто.