Щоденник першої подорожі

Все, що мали ці люди, вони віддавали за абсолютно мізерну ціну. За шматочок мережива (з камзолу. Перекладач. — cabo de agujeta) або за будь-яку іншу річ вони пропонували цілий оберемок бавовни.

«Вони, — говорить адмірал, — люди незлобні і не войовничі, всі оголені, і чоловіки і жінки, (ходять) як мати народила. Правда, жінки носять клапоть бавовняної тканини, достатній, щоб прикрити свій сором, але не більший, і вони дуже ввічливі і не дуже чорні, навіть менше чорні, ніж жителі Канарських островів.

Я вже говорив, світлійші повелителі, що як тільки гідні духовні особи оволодіють їх мовою, зараз всі індіанці стануть християнами. І молю бога, щоб ваші високості доклали зусиль, щоб ввести в лоно церкви настільки великі народи і звернути їх у нашу віру, а також знищити всіх, хто не захоче вклонятись отцеві, сину і святому духу. І по виповненні днів своїх, бо всі ми смертні, залишать свої королівства у світі, очищеним від єресі і зла, і будуть добре прийняті у престолу вічного творця, якого благаю я дати вам довге життя і велике збільшення королівств і володінь, і волю, і рішучість для зміцнення святої християнської релігії, подібно тому, як це досі відбувалося. Амінь.

Сьогодні я звів корабель з суші і підготувався до того, щоб з богом відплисти в четвер і йти на південний схід на пошуки золота і прянощів та для відкриття земель».

Такі слова адмірала, який думав відправитися в четвер. Але тому що дув протилежний вітер, він не зміг відчалити до дванадцятого листопада.

Понеділок, 12 листопада.

Адмірал вийшов з бухти і гирла Морський річки на світанку, в кінець четвертої години, і попрямував до одного острова, про який багато говорили індіанці, що були з ним. Цей острів вони називали «Банеке» (Babeque). Наскільки можна було зрозуміти з їх жестів, люди там збирають золото прямо по узбережжю, в нічний час при свічках, а потім молотами виковують з нього жезли (vergas). Щоб пройти до цього острова, необхідно було йти на схід, чверть на південний схід.

Пропливши уздовж берега вісім ліг, адмірал відкрив річку і яка здавалася дуже повноводною і була найбільшою з усіх, які досі зустрічалися.

З двох причин він не бажав ні затримуватися в цих місцях, ні заходити в яку б то не було річку. Перша і головна причина полягала в тому, що погода і вітер були сприятливі для плавання по шляху до острова Банеке. Друга причина була така: якщо б поблизу моря розташовувалось густонаселене або відоме місто, воно було б помітне з кораблів. Для того ж, щоб підніматися по річках вглиб країни, необхідно було мати малі судна, якими не були кораблі флотилії. Таким чином, втрачено було б багато часу, та й всі подібні річки все одно будуть відкриті самі собою.

Берег був населений головним чином поблизу річки, яку адмірал назвав річкою Сонця (Rio del Sol).

Адмірал говорить, що напередодні в неділю, 11 листопада, йому спало на думку, що було б добре схопити кілька індійців з числа тих, що проживають на березі цієї річки, щоб доставити їх королям, навчити нашої мови — тоді вони пізнають, що є в нашій землі і засвоять наші звичаї і віру. Повернувшись, вони стануть вустами християн.