Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію
- Автор: Еттінген Гебріел
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7388-02-8
- Переводчик: Леся Герасимчук
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію». Краткое содержание книги:
Для психологів, коучів, керівників і всіх, хто мислить позитивно.
Ті, хто позитивно фантазував про те, що проблема з ліками вирішена, схилялись до того, аби дати лише 1 долар, їм менше хотілося давати 25 доларів, ніж тим учасникам контрольної групи, які зважали на факти. Долучаючи цей результат до нашого попереднього дослідження, ми можемо припустити, що учасники, які фантазували позитивно, були менш налаштовані долати ускладнення у вигляді більшої пожертви (сьогодні для перевантажених студентів, які мають чималі витрати, 25 доларів — значна сума). У другому досліді ми запропонували учасникам безоплатно приділити свій час (п’ять хвилин або годину), а не гроші, й одержали ті самі результати.
У подібний спосіб ми можемо поміркувати, чи позитивні фантазії впливають також на споживачів сервісу колективних знижок, як-от Groupon. Коли люди купують купон на знижку в локальних закладах, вони сподіваються дешевше придбати той чи інший товар або послугу. Але чимало споживачів цього сервісу (21,7 %) так і не викуповують свої купони, можливо, під впливом фантазій, бо реальна логістика використання даного товару або послуги до певної дати виявляється надто складною за умов повсякдення[61].
І в інших ситуаціях життєві фантазії можуть створювати непоборні перешкоди й приголомшувати нас. Чи знижується наша здатність як водіїв виконувати складні маневри, якщо ми дві години сидимо у темряві кінозалу й фантазуємо на тему перегонів легкових автомобілів? Чи одержують підлітки, які складають іспит на рівень знань, гірші оцінки після прочитання книжки про хлопчину, який проліз у Гарвард? Чи впливають негативно на політичних коментаторів, які мелють про поточні новини, фантазії у передефірний час про те, які вони незрівнянні у своїй галузі? Чи знижується здатність працівників надавати складні послуги клієнтам, коли ближче до обіду вони вже стомлені й фантазують про просування по службі, бо вправно розв’язують конфлікти? Чи слід рекомендувати кардіохірургам, інженерам на АЕС, авіадиспетчерам та іншим подібним фахівцям, які протягом робочого дня виконують відповідальні завдання, не фантазувати на тему їхніх досягнень у своїй галузі? Чи їхні працедавці виграють, якщо вчитимуть цих працівників не фантазувати зайве про свою компетентність?
Подумайте про час, коли ви сидите в офісі й тяжко працюєте над якимось нудним завданням. Подумки ви вже на обідній перерві й смакуєте шаурму з курчати, соковите м’ясо, хрусткі свіжі овочі, гострий екзотичний соус і теплий свіжий хліб. У вас слина котиться, ви схоплюєтеся зі стільця, біжите до ліфта та спускаєтесь із п’ятнадцятого поверху до виходу на вулицю. Наближаючись до дверей, ви пригадуєте, що будівельники заблокували хідник, і вам доведеться далеко обходити, аби потрапити до кав’ярні на розі. Замість того, щоб ласувати шаурмою, ви опиняєтеся біля остогидлого старого харчового візка у вестибюлі вашого хмарочоса, розгортаєте пластикову упаковку півфабрикатного сендвіча з нудотного черствого хліба, зів’ялого салату й дешевої м’ясної закуски.
Чому ж ви не доклали зусиль, щоб з’їсти шаурму? Тепер ви знаєте: саме позитивна фантазія, що відволікла вас від нудної роботи, позбавила вас енергії, яка була потрібна, щоб купити шаурму. Ви закінчили тим, що повернулись до офісу: і роботу не завершили, і, що гірше, давилися холодним, нестравним ланчем. Дозволю собі порадити, що наступного разу, коли трапиться нудна робота, не поринайте у позитивні фантазії, що відволікають, бо лише погіршите складну ситуацію. Або, принаймні, розберіться у своїх фантазіях, у справжніх прагненнях. Може, у дійсності ви жадаєте впоратися з нудною роботою, а тоді вже насолодитися приємним, спокійним ланчем.
Дослід із черевиками дав дивовижні результати, але досі ми не вивчали, чи позитивні фантазії дозволяли людям відчути полегшення, і не досліджували, чи вони були схильні до дії. Задля розгляду першої проблеми ми з Гітер Баррі Кеппс залучили п’ятдесятьох студентів-випускників[62]. Ми сказали їм, що частина досліду — це конкурс есе з призом у 200 доларів і що під час підготовки вони мають виконати вправу, яка допоможе їм упоратися з письмовим завданням. Вправа містила звичайні підказки до фантазування. Одній групі студентів запропонували позитивно помріяти про те, що вони одержали 200 доларів і їм все вдалося. Вони мали необмежений час на запис фантазій, на відміну від трьох хвилин, які давалися в досліді з черевиками. Один студент написав: «Найприємніше те, що, одержавши 200 доларів, не треба більше бути скупердягою. Я можу піти пообідати з друзями й знову зустрічатися з людьми. Останнім часом мені доводилося заощаджувати, і я ніби віддалився від друзів, ОДНАК ТЕПЕР ми підемо до улюбленого бару й по зав’язку нап’ємося мартіні по чотири долари». Дуже примітна фантазія.