Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
Органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування надається інформація до податкових органів про встановлені ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги в терміни не пізніше десяти календарних днів з дати набрання чинності відповідного рішення.
Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень.
З періодичністю не рідше ніж кожні десять календарних днів митними органами надається інформація про експортні та імпортні операції платників податків.
Крім того, Кодексом можуть бути встановлені інші строки для подання періодичної інформації. Так, наприклад, у розділі 15 Податкового кодексу України визначено, що центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року подається перелік користувачів радіочастотного ресурсу.
Порядок надання періодичної інформації визначається КМ України.
Крім періодичної форми отримання податкової інформації, є форма за запитом контролюючого органу. Органам державної податкової служби надано право звернення до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
При підготовці запитів щодо отримання податкової інформації необхідно дотримуватися певних умов:
— запит підписується керівником або заступником керівника органу державної податкової служби;
— запит повинен містити перелік інформації, яка запитується,
— запит повинен містити перелік документів, що підтверджують інформацію;
— у запиті повинні бути визначені підстави для його надіслання.
Письмовий запит направляється платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності однієї з підстав:
— за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
— для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
— в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит повинен бути надісланий поштою — листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку відповідному адресату.
Платників податків та інші суб’єкти інформаційних відносин за запитом зобов’язані надати таку інформацію в місячний термін. Причиною відмови в наданні податкової інформації може бути неналежним чином оформлений запит. У разі неналежно оформленого запиту платник податків звільняється від обов’язку надання податкової інформації.
Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
Національний банк України, банки надають інформацію безоплатно в порядку та обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до зазначеного закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками з письмового дозволу власника такої інформації або органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.
Вимога відповідного податкового органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:
1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;
2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;
3) містити передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність» підстави для отримання цієї інформації;
4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
Інша, необхідна для здійснення контрольних функцій інформація надається виключно за рішенням суду.