Сильмариліон
- Автор: Толкин Джон Рональд Руэл
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: АСТРОЛЯБІЯ
- ISBN: 978-966-8657-24-5
- Переводчик: Катерина Оніщук
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сильмариліон». Краткое содержание книги:
Ця книга — легендарна провісниця Володаря Перстенів — пропонує нам цілісну міфологічну історію майстерно вифантазуваного, але такого реалістичного світу Середзем’я. Стрункий і взаємопов’язаний кодекс, у якому йдеться про епічну боротьбу між добром і злом, становлять окремі твори: Айнуліндале — міф про Творення світу, про виникнення Зла та причини Падіння; Валаквента — картина ієрархії божественних сил, зображення їхньої вдачі та ролі у Творінні; Квента Сильмариліон — історія повстання Феанора та його роду проти богів, вигнання повстанців із Валінору та їхнє повернення до Середзем’я, а також безнадійної, незважаючи на жертовну мужність, війни з великим Ворогом за Сильмарили — досконалі коштовності, що їх виготовив Феанор, а викрав Морґот; Акаллабет розповідає про падіння великого острівного королівства Нуменор наприкінці Другої Епохи, а сказання Про Перстені Влади подає короткий огляд величних подій Третьої Епохи, насамперед — перебіг Війни за Перстень.
Сильмарили Три коштовності, які виготовив Феанор напередодні знищення Двох Дерев Валінору, наповнені їхнім світлом. У різних місцях, див., зокрема: 58—60, 62—63, 70—71
Синдари Сірі ельфи. Цю назву вживали стосовно всіх ельфів телерського походження (крім Зелених ельфів Оссіріанду), котрих нолдори, повернувшись, застали у Белеріанді. Нолдори вигадали цю назву, найімовірніше, тому, що вперше зустріли Сірих ельфів на півночі, попід сірими небесами, в туманах поблизу Озера Мітрім (див.: Мітрім); або, можливо, тому, що Сірі ельфи не належали ні до Світлих (валінорських), ані до Темних (аварів) ельфів, а буди Ельфами Сутінків (46). Однак, відколи Елве на ймення Тінґол (мовою квенья — Сіндаколло, Сінґолло — «Сіроплащий») було визнано верховним королем усієї землі та її народів, назву почали пов’язувати саме з його іменем. Синдари ж називали себе езіл, у множині — езели. 17, 25, 46, 85-91. У різних місцях, 99, 109, 112, 113, 123, 124, 127, 142,210
Синдарська Ельфійська мова Белеріацду, яка походить зі спільної ельфійської, та з плином часу зазнала багатьох змін і дуже відрізняється од валінорської квеньї; нею розмовляли також і нолдори-вигнанці у Белеріанді (див.: 109,127). Цю мову називають іще сіроельфійською, мовою ельфів Белеріанду й ін. 28, 50, 115, 155
Сини Феанора Див.: Маезрос, Маґлор, Келеґорм, Карантір, Куруфін, Амрод, Амрас. Часто про них згадують у множині, особливо після смерті батька. 52,76, 83, 102, 104,107-109, 113, 120, 121, 126, 131, 138, 149, 152, 170, 193, 194, 264
Сині Гори Див.: Еред-Луін і Еред-Ліндон.
Сильмаріен Донька Тар-Еленділа, четвертого Короля Нуменору; матір першого володаря Андуніе, праматір Еленділа та його синів — Ісілдура й Анаріона. 279
Сильпіон Назва Телперіона. 26
Сім Каменів Див.: Палантіри.
Сім Отців Гномів Див.: Гноми.
Сінґолло «Сірий Плащ», «Сіроплащий»; див.: Синдари, Тінґол.
Сірех Велика твань на північ од Сіріонового Проходу, де ріка Рівіл витікала з Дортоніону. 102, 151, 164, 198, 199, 237, 238
Сірі Гавані Див.: Гавані, Мітлонд.
Сірі ельфи Див.: Синдари.
Сірінде «Вишивальниця»; див.: Міріель (1).
Сіріон «Велика Ріка», що текла з півночі на південь і відділяла Західний Белеріанд од Східного. У різних місцях; див., зокрема: 40,116-119. Водоспад Сіріону 169, 240. Болота Сіріону 169. Ворота Сіріону 119. Гавані Сіріону 248, 257, 263. Гирло Сіріону 48, 117, 137, 159, 201, 256. Сіріоновий Прохід 117, 151, 160, 180,219, 223. Долина Сіріону 44, 102, 111, 115, 122, 208
Сіроельфійська мова Див.: Синдарська.
Сіроплащий Див.: Сінґолло, Тінґол.
Слюдоград Переклад назви Белеґост:«Велична фортеця» 78
Смаглявці Див.: Східняни. 156
Соронуме Назва сузір’я. 37
Союз Маезроса Спілка, яку створив Маезрос із метою завдати поразки Морґотові і яка розпалася під час Нірнает-Арноедіаду. 192, 193
Старший Король Манве. 260, 263
Судна Гора Див.: Амон-Амарт.
Сулімо Ім’я Манве, яке у «Валаквенті» витлумачено як «Володар Дихання Арди» (буквально — «Життєдавець»). 14, 28
Сутінкові Озера Див.: Аелін-уіал.
Східняни Також звані смаглявцями; прийшли до Белеріанду зі Сходу після Даґор-Браґоллаху; під час Нірнает-Арноедіаду воювали на боці обох сторін; Морґот віддав їм на поталу Гітлум і залишки Народу Гадора. 156, 157, 186, 189, 192, 197, 203
Таємниче Королівство Так називали і Доріат, 112,159, 260, і Ґондолін, 128, 255
Талат-Дірнен Заповідна Рівнина на півночі Нарґотронда. 146,166, 170, 206,210
Талат-Рунен «Східна Долина» — рання назва Тарґеліону. 121
Таліон «Незламний, Дужий»; див.: Гурін.
Талос Друга притока Ґеліону в Оссіріанді. 120,137
Танґородрім «Гори Тирана», які звів Морґот над Анґбандом і які було знищено під час Великої Битви наприкінці Першої Епохи. 74, 90, 102, 104, 105, 112, 115, 149, 150, 194, 202, 263
Танікветіл «Висока Біла Вершина» — найвища з Пелорських гір, а також найвища гора Арди, на верхівці якої був Ілмарін — палаци Манве та Варди; її ще називають Біла Гора, Священна Гора, Гора Манве. Див.: Ойолоссе. 14, 25, 28, 37,66, 67, 71, 106, 259
Тар-Анкалімон Чотирнадцятий Король Нуменору; за часів його правління ну-менорці розділилися на два ворожі табори. 276,277