Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз». Краткое содержание книги:
Ти зробив усе, що міг, і я впевнена, що Творець почув твою молитву, бо вона була чиста.
Такий погляд на речі видався Річарду надто обмеженим. Про Творця він майже нічого не чув, зате духів бачив на власні очі — як злих, так і добрих. Впевненість сестри представлялася йому одним з тих численних забобонів, до яких зазвичай схильні люди, що погано знають ліс. Під час своєї служби провідником Річард чимало наслухався всяких байок, породжених одвічним прагненням людей зрозуміти своє місце в світі. Часом вони були дуже красиві і захоплюючі, але це були всього лише казки, і, навчений досвідом, Річард зовсім не збирався вірити на слово тому, що говорила сестра Верна.
За її словами виходило, що Творець, немов король, сидить на небесному троні, поблажливо слухаючи незліченні молитви простих смертних. Але хіба є йому діло до молитов? До молитов швидше вже прислухаються духи, які самі колись були живими людьми і добре розуміють бажання плоті. А Творець… Це просто інша назва для закону загальної рівноваги, про який неодноразово говорив Річарду Зедд.
Втім, Річард знав чимало людей, які стійко дотримуються своїх поглядів, і давно переконався, що переконувати їх марно, та й не потрібно.
Нехай сестра Верна вірить у те що їй подобається — адже це тішить її душу незалежно від того, права вона чи ні. Навіщо це міняти?
Річард зняв з плеча перев'язь і простягнув меч сестрі:
— Я обдумав нашу давню розмову і вирішив, що ти права. Мені більше не потрібний меч. Візьми його.
— Ти справді так вважаєш? — Запитала сестра, приймаючи у Річарда перев'язь і меч у піхвах. Голос її був абсолютно безпристрасний.
— Так. З мене досить. Відтепер меч твій. Річард відвернувся і почав затягувати попругу. Він позбувся Меча Істини, але як і раніше відчував у собі його магію. Людина не має влади відмовитися від свого покликання, але принаймні сталі і крові більше не буде.
— Ти страшна людина, Річард, — прошепотіла сестра Верна.
— Ну так, — кивнув він, не обертаючись. — Тому я і віддаю тобі меч. Якщо хочеш володіти ним, прийми і володій. А я подивлюся, як це в тебе вийде.
Річард підтягнув попругу, ласкаво поплескав Бонні по загривку і нарешті повернувся до сестри. Та як і раніше тримала меч на витягнутих руках.
— До сьогоднішнього дня я і гадки не мала, наскільки ти небезпечний.
— Все це в минулому. Меч тепер у тебе, і…
— Я не можу його прийняти, — перебила сестра. — Обов'язок велить відібрати в тебе меч після прибуття до Палацу, і був тільки один спосіб цього поміщати.
Ти знайшов цей спосіб. — Вона різко простягнула меч Річарду. — Найстрашніший ворог той, чиї дії не можна передбачити. Я не знаю, як ти вчиниш через хвилину, але знаю, що попереду нас всіх чекає велика біда.
Не тільки сестер, але й тебе, Річард.
— Про що ти? — Він здивовано подивився на неї. — Ти хотіла відібрати в мене меч, а я більше не в силах виносити того, на що він мене прирікає. Просто наші бажання збіглися, от і все.
— Це просто для тебе, бо ти пояснюєш хід своїх думок. Але вся справа в тому, що ти мислиш не так, як інші. Ти — людина-загадка, і в критичну хвилину твоя поведінка стає непередбачуваною. Це проявляється твій дар, Річард. Ти використовуєш Хань, сам того не розуміючи, ось у чому таїться основна небезпека.
— Чи не ти говорила, що нашийник покликаний відкрити мою свідомість для навчання? Будемо вважати, що так воно і сталося, а в результаті я зробив те, чого ти від мене домагалася. За твоїми словами, це для мого ж блага, так чому ж ти незадоволена?
— Твоє благо, Річард, зовсім не обов'язково означає, що буде добре всім. Добро і зло не залежать від твоїх особистих прагнень. А тепер забирай свій меч. Я не можу його прийняти, тобі треба змиритися з тим, на що він тебе прирікає.
— Я ж сказав — мені він більше не потрібен!
— Отже, кинь його у вогонь. Я не хочу його навіть торкатися. Він осквернений.
— Ще чого! — Сердито буркнув Річард і, взявши меч у сестри, знову надів перев'язь. — Але мені здається, ти надто вразлива, сестра. Це всього лише меч, і ніякої скверни на ньому немає.
Він важко зітхнув. Знову помилка. Меч тут ні при чому. Вся справа в магії, а магію він їй не пропонував. Від неї не можна відмовитися, навіть якщо захочеш: магія сидить всередині. Коли Келен це зрозуміла, вона захотіла позбутися від цієї магії — тобто від нього самого.
Сестра Верна відвернулася від Річарда і сіла в сідло. — Нам пора, холодно кинула вона. Річард верхом на Бонні не поспішаючи рушив слідом за сестрою. Думки його повернулися до маленького гара. Може, звіряті все ж таки вдасться вижити і знайти собі їжу? Річард подумки попрощався з ним і поїхав геть.