Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
Ющенко: Я думаю, шо…
Плющ: [перебиває] Поетому, оті, шо технології придумали, то великі гроші, шоб ти знав. Ми віддали гроші ще більше, але придумать, то також великі гроші. Да, там уми працюють і не так просто.
Марчук: Зараз епоха ця телекомунікаційно-інформаційна економіка, то єсть технологія дає майже так, як високоприбуткова галузь економіки.
Ющенко: На першому місці, на першому місці.
Марчук: Да.
Плющ: Це у нас такий ще самий оригінальний в цьому плані фільм [слово нерозбірливо]. Леонід Данилович, [два слова нерозбірливо] перше, як їхав до вас на нараду і конспектів [декілька слів нерозбірливо] Палич [голосно всі сміються].
Кучма: А шо таке [декілька слів нерозбірливо], кармани такі, шо там шаровари.
Ющенко: Сказала [слово нерозбірливо] збираєтесь кудись їхать, Леонід Данилович. А мені він сказав, шо тобі, Вітя [декілька слів нерозбірливо]. Одна молодиця, значить, та ужене баба, їй так сказать, в поліклінікє [декілька слів нерозбірливо].
Плющ: Фокіна, Фокіна.
Ющенко: Приходить до нього, а Фокін, він шось там у валізи пихає речі, дивлюсь так через стіл читаю: сорочки — 2 штуки, труси — 2 штуки, роги з [декілька слів нерозбірливо] — 3 штуки. [всі голосно сміються]. Оце як я їду у Крим, то в мене один список, а як в Москву їду, то другий, шо з собою треба брать в чемодан.
Литвин: [декілька слів нерозбірливо крізь сміх].
Плющ: Добре [декілька слів нерозбірливо] подобається отака [декілька слів нерозбірливо через голосний сміх].
Ющенко: От шо, Леонід Данилович, ви уїдете [декілька слів нерозбірливо].
Кучма: Но зато в них є [два слова нерозбірливо].
Ющенко: Це унікальне явище на [два слова нерозбірливо], зробили два роки назад. Поїхала вона там з [декілька слів нерозбірливо], зробила опит громади і 60 % шведів сказали, шо голокосту не було, 20 % сказали, що, може, й було, але [декілька слів нерозбірливо] і тільки 8 % сказали, шо був голокост. І то з того почали робити вони програму «Розкажи своїм дітям», так програма називалась. За рік — 77 чи 12 тисяч зробили [декілька слів нерозбірливо]. Через рік вийшли на замовлення у кожну родину.
Кучма: У нас же сьогодні також вже буде зовсім інша [слово нерозбірливо]. Ніхто ж в це не вірив, такі скажені були факти.
Марчук: Да. Я був свідком еволюції Леоніда Макаровича Кравчука відносно голодоморів. Ну, як не всі були свідками, не було інформації, не було уявлення. Тоді, коли [декілька слів нерозбірливо] очолював в ЦК партії комісію по разоблачєнію пропагандистской акції Запада о голодоморє і так далєє. Ну, от таке під егідою ЦК. І, може, й добре, шо це було тому, шо коли почали тягати з архіву всі матеріали. А в КДБ не було по голодомору, ну відголоски, а головним чином в архівах державних інших інститутів. І поскільки я також трохи брав в цьому участь, я пам’ятаю, коли це все, а не знав же ніхто. До архівів, ви ж знаєте, до архівів і КДБ не пускали. Середнє звєно ніхто не мав права навіть наблизитись до архіву. І оце, коли ця інформація почала з нею [декілька слів нерозбірливо], а потім стали витягувати…
Кучма: То мене дивує, а як же дійсно не знищили архіви.
[Нерозбірливо говорять разом Марчук і Литвин.]
Марчук: По репресіях, по голодомору то там воно таке, шо, ну, не дуже видно зразу, шо це організована була центральною владою. А по репресіям, то це ж 100 % було. Кожну неділю [декілька слів нерозбірливо], шо за дурницю брали і стріляли нізащо. Вивезли під час війни акуратненько тисячі та, мабуть, міліони томів і привезли назад, повернули і я один раз знайомився із справою [декілька слів нерозбірливо] визволення України. А там декілька грузовиків, але вже розложені акуратненько, і багато папок, там так, коли хтось відкрив один раз ознайомився, треба [декілька слів нерозбірливо]. І я відкривав, ніхто з 29-го року не дотулялась рука, але були вивезені під час війни евакуйовані, повернуто все назад — і ото так там і залишалися. І всі справи, півтора десь, мільйон шістсот по Україні від отаких, де розстріляно три листочки цигаркового паперу [декілька слів нерозбірливо].Так шо система дійсно думала, шо буде на мільйони років.
Плющ: [декілька слів нерозбірливо] оце під час уже нашого часу, так оце Левко [Лук’яненко], зная це діло, [слово нерозбірливо] із штату Америки мєжду Вашингтоном і Філадельфією привезли вони, і я їх тримав. Ну, я їх приніс, хтось же забрав, і все. А це вже вдруге, коли я прийшов [слово нерозбірливо] і Левко мене задовбав: «Шукай, Іван, бо [декілька слів нерозбірливо], ото шо з Філадельфії тобі привезли». То добре, шо Ніна зберегла. І ми найшли в [декілька слів нерозбірливо], бібліотеці найшли. Тоді люди все отдали, вони десь зараз іще… Крім наших, ще є архіви.