Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Классическая проза » Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах
Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах

Электронная книга - «Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах». Краткое содержание книги:

«Легенду про Уленшпігеля» Шарля де Костера (1827—1879) називають «фламандською біблією», це унікальна за жанром книга-епопея, від якої бере початок бельгійська література.
Зберігши всі найхарактерніші риси народних легенд, автор створив образ Уленшпігеля — плоть від плоті народної, майстра на всі руки, відважного геза, зброєю якого у боротьбі з ворогами стають разюче слово і в’їдлива пісня, глузливий сміх і гострий меч.
1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 215
Перейти на страницу:

Вислухавши своїх порадників, його найсвятіша величність надумав ловити рибку в ось який спосіб.

Його високість інфанта понесуть хрестити близько дев’ятої або десятої. Жителі Вальядоліда[24], щоб виявити свою велику радість, будуть цілу ніч пити-гуляти за свої кошти і на великій площі розкидати грошики для бідноти.

На п’ятьох перехрестях п’ять великих фонтанів цілу ніч до зорі будуть бити найкращим вином — коштом міста. На інших п’яти перехрестях на дерев’яних помостах будуть розвішані різні ковбаси — сосиски, сервелати, ковбаси кров’яні, ліверні, телячі, бичачі язики та інші м’ясні страви — також на кошти міста.

Жителі Вальядоліда мусять спорудити на шляху, де буде проходити кортеж, тріумфальні арки з емблемами Миру, Достатку, Щастя, Багатства і всіляких інших небесних дарів, якими вщасливило їх небо за владарювання його найсвятішої величності.

Нарешті, крім цих мирних арок, буде споруджено й кілька інших, де в яскравих барвах будуть зображені не такі лагідні атрибути влади — орли, леви, списи, алебарди, дротики з наконечниками у вигляді язиків полум’я, пищалі, гармати, фальконети, мортири з широкими жерлами та інша зброя, що наочно показуватиме воєнну силу й могутність його найсвятішої величності.

Для освітлення церкви гільдія свічкарів дістала найласкавіший дозвіл виготовити — задарма — понад двадцять тисяч свічок з умовою, щоб невикористані було передано на користь капітулу[25].

Що ж до інших видатків, то імператор, не бажаючи надмірно обтяжувати своїх підданих, охоче бере їх на себе.

Коли вже міська громада почала виконувати накази, раптом з Рима прийшли невеселі новини. Принц Оранський[26], герцог Алансонський і Фрундсберг[27] — імператорські воєначальники — вдерлися у святе місто[28], пограбували й спустошили церкви, каплиці, будинки, не даючи пощади нікому — ні священикам, ні черницям, ні жінкам, ні дітям. Навіть святого отця папу взяли в полон[29]. Вже тиждень, як не припиняються грабунки; рейтари і ландскнехти тинялись по Риму, розмахуючи зброєю, об’їдались, обпивались, шукали кардиналів, погрожуючи, що обріжуть їм усе зайве на шкурі, щоб не були папами ніколи[30]. Ті, що вже виконали свою погрозу, гордо походжали по місту, начепивши на груди чотки з двадцяти восьми і більше намистин завбільшки з горіх, усі закривавлені. Деякі вулиці перетворились на червоні потоки, завалені роздягненими трупами.

Подейкували, що імператор, маючи потребу в грошах, забажав наловити їх у крові духівництва, бо й справді, згідно з угодою, до якої його полководці примусили святого в’язня, він ще зажадав, щоб папа віддав йому всі фортеці і заплатив чотириста тисяч дукатів та залишався у в’язниці, поки не виконає угоди.

Проте його величність дуже сумував з цього приводу[31]. Він скасував усі урочистості, веселощі, розваги і наказав усім кавалерам і дамам свого двору надягнути жалобу.

Тому й інфанта хрестили в білих пелюшках, що є ознакою імператорської жалоби.

Вельможі і придворні дами тлумачили це як зловісну прикмету.

Незважаючи на це, пані годувальниця показала інфанта вельможам і придворним дамам, щоб ті, за давнім звичаєм, могли принести йому найкращі побажання і подарунки.

Сеньйора де ля Сена почепила йому на шию чорний камінець проти отрути завбільшки з горішок у золотій шкаралупі. Сеньйора де Шоссад пов’язала йому живіт шовковою ниткою з ліщиновим горішком, що сприяє доброму травленню. Мессір ван дер Стін із Фландрії приніс у подарунок гентську ковбасу, завдовжки п’ять ліктів і завтовшки в півліктя, найпокірніше бажаючи його високості, щоб самий лише запах цієї ковбаси викликав у нього охоту до гентського clauwert'а, бо хто, мовляв, любить пиво з певного міста, той не може не любити його пивоварів. Пан конюший Хайме-Крістобаль Кастільський прохав його високість носити на своїх чудових ніжках камінці зеленої яшми, від чого він, мовляв, буде швидко бігати. Блазень Ян де Папе, що був при цьому, сказав:

— Мессіре, дайте йому краще сурму Ісуса Навіна[32], від звуку якої втікали б щодуху перед ним усі міста з усіма своїми жителями — чоловіками, жінками, дітьми — десь в інше місце. Бо його високості нема чого вчитись бігати, треба, щоб інші від нього бігли.

Невтішна вдова Флоріса ван Борселе, який був губернатором Веере в Зеландії, подарувала інфанту Філіппові камінець, від якого, казала вона, чоловіки закохуються, а жінки нудьгують за ними.

вернуться

24

Вальядолід — у ті часи столиця Іспанії.

вернуться

25

Капітул — в католицькій церкві керована єпископом колегія духовних осіб (каноніків) при кафедральному соборі.

вернуться

26

Принц Оранський — тут не Вільгельм Мовчазний, а Філібер де Шаллон (1502—1530), видатний полководець.

вернуться

27

Герцог Аіансонський і Фрундсберг — один із численних анахронізмів у романі: ці полководці не брали участі в штурмі Рима.

вернуться

28

…вдерлися в святе місто… — у травні 1527 р. Рим був захоплений і пограбований імператорськими військами. Це сталося внаслідок численних конфліктів між іспанськими династичними інтересами та інтересами римської курії, що розпочалися в часи Карла V і продовжувалися за його наступника. «Ревні» католики — Карл V і Філіпп II — неодноразово відлучалися від церкви.

вернуться

29

…святого отця папу взяли в полон. — Папа Климент VII кілька місяців був в’язнем імператорських солдатів.

вернуться

30

…щоб не були папами ніколи. — Натяк на те, що кастратів заборонялося обирати папами.

вернуться

31

…його величність дуже сумував з цього приводу. — Щоб заспокоїти побожну Іспанію, вражену римськими подіями, Карл V оголосив жалобу, але це був лише лицемірний жест.

вернуться

32

Сурма Ісуса Навіна — за старозавітною легендою, стіни обложеного євреями міста Єрихона впали від звуку сурми Ісуса Навіна.

1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 215
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)