Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Плануючи тактичні операції за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, слідчий безумовно повинен ураховувати рекомендації оперативних працівників, спрямовані на недопущення розголошення джерела оперативно-розшукової інформації та забезпечення таємниці слідства. В окремих випадках можуть розроблятися спеціальні тактичні операції, які дезорієнтують злочинців. Ще в період підготовки тактичної операції необхідно визначити першочергові заходи, здійснення яких неможливо відкладати на подальший період розслідування. Насамперед це затримання злочинця на місці злочину, його допит, проведення обшуку, накладення арешту на майно, вилучення бухгалтерських та інших документів, проведення інвентаризації цінностей, продукції тощо. Зволікання при здійсненні цих заходів робить їх безрезультатними.
У комплексі тактичних операцій доцільно детальніше розглянути й інші елементи. Так, в окремих випадках необхідність у здійсненні тактичної операції виникає раптово, ще до порушення кримінальної справи. У такому разі певні функції слідчих дій у межах тактичної операції, установлених КПК України, замінюють перевірочними діями, наприклад опитуванням. У межах тактичної операції у зв’язку з іншими заходами можуть здійснюватися також і заходи, пов’язані з залученням до розслідування громадськості для подання допомоги у виявленні тих чи інших предметів на місцевості, для встановлення місцезнаходження злочинця чи іншої особи (використання засобів масової інформації), для збільшення кількості свідків у справі. У межах тактичних операцій слідчі та оперативні працівники недостатньо передбачають використання сил, засобів і методів охорони громадського порядку. Разом з тим зміст цих заходів може охоплюватися тактичним рішенням, прийнятим у справі, яке передбачає: посилення нарядів у місцях можливого перебування злочинців; залучення додаткових сил для перекриття можливих місць збуту краденого; орієнтування громадян, працівників державних і громадських організацій на можливість появи розшукуваних або на можливу спробу вчинення ними злочину.
Віднести такі заходи до заходів тактичної операції можна на підставі того, що вони базуються на аналізі слідчої ситуації, зібраних доказів, які в кінцевому результаті спрямовані на вирішення конкретного тактичного завдання. Більшість важливих заходів такого характеру практичні працівники органів внутрішніх справ недооцінюють і не використовують у достатній мірі для розкриття злочинів.
Так, частина практичних працівників вважає, що для встановлення особи злочинця, який переховується, та його затримання насамперед необхідно виготовити та розповсюдити суб’єктивні портрети (“фотороботи”). Оскільки це потребує значного часу (не менше доби), то злочинці встигнуть переховатися, особливо у великому місті. У таких випадках найдоцільнішим є рішення про формування пошукових груп із включенням до їх складу потерпілих (якщо це можливо) або очевидців вчинення злочину.
У тих випадках, коли в місті зафіксовано кілька аналогічних злочинів, доцільно залучати потерпілих та очевидців (за їхньої згоди) за іншими епізодами злочинів. Це дасть змогу сформувати ще кілька пошукових груп, у складі яких будуть люди, котрі безпосередньо бачили злочинців. У випадках, коли передбачається вчинення нових злочинів, доцільно вести облік очевидців з фіксацією їхніх вихідних даних, аби можна було якнайшвидше залучити їх до роботи в складі пошукових груп.
У криміналістичній літературі практично відсутні рекомендації з питань планування здійснення тактичних операцій, хоча воно може бути новим видом планування разом з таким, наприклад, як планування окремих слідчих дій і розслідування загалом.
У практиці роботи слідчих органів внутрішніх справ використовуються типові плани, а саме: проведення тактичних операцій з розшуку зниклих злочинців, із встановлення особи невідомого (який скоїв злочин) тощо.
Успіх здійснення тактичних операцій у багатьох випадках залежить від правильної організації роботи осіб, залучених до вирішення того чи іншого тактичного завдання. Неузгодженість в їхніх діях може призвести до погіршення слідчої ситуації, а інколи й до тяжчих наслідків. Тому проведення тактичних операцій слід віднести до найскладніших форм взаємодії слідчих органів внутрішніх справ з працівниками інших служб. Ось чому важливо, щоб тактичні операції виконувалися членами однієї, постійно діючої слідчо-оперативної групи, особливо в тих випадках, коли в складі тактичної операції значне місце займають оперативно-розшукові заходи.