Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)

- Пане професоре... чи пан професор зголоситься з нами до дивізії?

- Очевидно, ясно, і то вже йду!... Хто йде зареєст руватися зі мною?...

Кожний підніс руку вгору...

Добровольці, як пише Р. Колісник, підписували заяву: ... готов, як військовий охотник (доброволець - В.П.) вступити до СС Стрілецької Дивізії Галичина і бути чинним (діяльним - В.П.) у військовій службі.

Тож нехай ніхто сьогодні не твердить, що не знав про те, що вступає в СС дивізію. Хіба що не вмів читати по-німецьки й йому цього не пояснили, затаїли цей факт.

Про умови, за яких відбувався набір до дивізії, пише Василь Верига:

В ім'я правди треба ствердити, що вибір для евентуальних добровольців до дивізії був невеликий, або краще кажучи, вибору не було "йти чи не йти", а радше тільки вибір, куди йти: а) до дивізії "Галичина ";... б) на різні роботи, як наприклад "Служба Батьківщині", а зокрема до промисловості в Німеччині, де смерть від летунських налетів (бомбардувань - В.П.) була не менш можливою, ніж на фронті; в) йти в "зелений гай", тобто до Української Повстанської Армії (УПА), до якої закликали бандерівці; чи в найкращому випадку г) переховуватися ще якийсь час на те, щоб з приходом совєтів, бути знову мобілізованим до совєтської армії і гинути на фронті "за Сталіна ". [433]

Пригадаймо, що губернатор Отто Вехтер у березні їздив до Берліна, до Г. Гіммлера у справі творення галицької дивізії. Чи це була його власна ідея? Бо ось д-р Вол. Кубійович пише:

Отже 8 березня 1943 року я написав листа до генерал-губернатора Франка з проханням вжити заходів у справі створення добровільної збройної формації на території Генеральної Губернії, яка разом з німцями воювала б проти більшовиків... Вехтер вів розмови з німецькими колами на власну руку, не питаючи українців... Грозила небезпека, що німці організовуватимуть її (дивізію - В.П.) без порозуміння з українським громадянством. У такій ситуації я вирішив втрутитися в ці справи... [434]

Німців можна зрозуміти щодо їхньої ініціативи створення української частини, а от ініціатива ОУН-м-УЦК не так уже очевидна. Українські націоналістичні, або зближені до них минулим, чи з інших причин, автори виправдовують створення СС дивізії "Галичина" так званими "легіоновими" традиціями, мовляв, і поляки, і українці в час І світової війни творили в рамках Австро-Угорського імперії свої частини - поляки легіони, а українці частини УСС -Українських Січових Стрільців. ОУН-м-УЦК, за словами Володимира Кубійовича, вважали, що Тільки в складі німецьких збройних сил могло постати регулярне, добре вишколене і озброєне велике українське з'єднання, яке при сприятливій для нас ситуації могло стати зародком української національної армії, без якої не могла б існувати українська держава; можна було мати надію, що цією сприятливою ситуацією буде хаос, що постане на українських землях після поразки німців.[435]