Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3

Щоранку я прокидався у холодному поту, часом прагнучи або цілком спростувати, або підтвердити реальність отриманої інформації з позицій сучасних знань людства. Звичні факти і погляди було піддано сумніву, і я чудувався, як сон, фантазія могли таким несподіваним чином вплинути на сприйняття історії та наукових теорій. Я здригався від однієї лиш думки про таємниці, які приховувало від нас минуле, про небезпеки, які чатували на нас у майбутньому. Багато речей, про які я довідався від істот, що прийдуть нам на зміну, справили на мене таке враження, що я просто не зважуся викласти їх письмово. Після зникнення людей на планеті пануватиме могутня цивілізація жуків, у тіла яких переселяться кращі представники Великої Раси, коли їхній давній світ постане перед страшною катастрофою. Пізніше, коли цикл життя Землі добіжить кінця, вони знову перемістяться у часі й просторі — до наступної зупинки, де на них чекають тіла бульбашкоподібних рослинних істот на Меркурії. Але й після них будуть інші раси, які відчайдушно чіплятимуться за вже холодну планету і намагатимуться сховатися у найглибших глибинах Землі. Охоплені жахом, вони чекатимуть невідворотного її кінця.

Тим часом у снах я продовжував писати історію своєї доби — частково з власної волі, частково через обіцянки розширити доступ до бібліотеки і збільшити свободу пересування, використовуючи архіви Великої Раси. Архіви розташовувались у велетенських розмірів підземному сховищі у середмісті, його на ту пору я вже добре знав, бо часто навідував, шукаючи поради і допомоги. Ця грандіозна споруда мала витримати будь-які природні катаклізми, тому значно переважала усе, створене Великою Расою, а її конструкції масивністю та міцністю не поступалася горам.

Усі записи на великих аркушах цупкого і дуже міцного матеріалу, зробленого з волокон целюлози, перепліталися у книжки, і кожна поміщалася в окремий футляр з легкого нержавіючого металу сіруватого кольору; його прикрашали математичні символи і викарбувана назва — хвилясті ієрогліфи Великої Раси. Ці контейнери зберігали у прямокутних нішах, подібних до книжкових шаф, зроблених з того ж самого металу, і з дверцятами та замком. Замикалися вони хитромудрою системою ручок та засувів. Моїй історії виділили місце у ніші серед найнижчих, або хребетних, — секція призначалася для людської раси, а ще для волохатих і рептилоїдних рас, що були господарями планети безпосередньо перед нами.