Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
3. До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.
Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
4. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.
5. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.
6. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.
1. На цей час не існує єдності термінології, що використовується в законах. На відміну від Цивільного кодексу, у Законі «Про господарські товариства» [53] вживаються терміни «статутний фонд» і «статутний (складений) капітал», в тому числі і стосовно товариств з обмеженою відповідальністю. Стаття 52 чинного Закону «Про господарські товариства» встановлює, що мінімальний розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю дорівнює одній мінімальній заробітній платі.
2. Статутний капітал товариства, що визначений в його статуті, є мінімальним розміром вартості майна товариства, що визначається за балансом (даними бухгалтерського обліку) товариства. Він виконує функцію забезпечення інтересів кредиторів. Але виконання статутним капіталом цієї функції ускладнюється, оскільки оцінка майнових вкладів учасників товариства до його статутного капіталу залишається приватною справою учасників. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства (частина друга ст. 13 Закону «Про господарські товариства»). Правда, передбачається встановлення іншого законодавством. Але поки що інше, що стосується всіх видів товариств з обмеженою відповідальністю, законодавством не встановлено. На цей час оцінка внесків засновників господарських товариств є обов'язковою лише тоді, коли внеском є майно господарських товариств з державною часткою або часткою комунального майна (частина друга ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» [178]).
3. Зберігає свою чинність правило частини першої ст. 13 Закону «Про господарські товариства», відповідно до якого вкладами до статутного (складеного) капіталу можуть бути не тільки грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті, а і майно, в тому числі цінні папери, майнові права, права на об'єкти інтелектуальної власності, права користування природними ресурсами та майном.
4. Вклад до статутного капіталу товариства має бути внесений в натурі. Неприпустимо не тільки звільнення учасника від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу, а й навіть внесення вкладу шляхом зарахування (погашення) вимог учасника до товариства. Це — занадто суворо формальне правило. Якщо товариство зобов'язане виплатити грошову суму учаснику відповідно до окремого зобов'язання, то ця сума за заявою учасника не може бути без реальної виплати зарахована до статутного капіталу. Ця сума має бути виплачена, а згодом або зразу ж після отримання вона може бути внесена як вклад до статутного капіталу.
5. Частина статутного капіталу, що повинна бути внесена (сплачена) кожним із учасників до державної реєстрації товариства новим Цивільним кодексом, порівняно з раніше чинним законодавством, збільшена до п'ятдесяти відсотків.