Війна Калібана
- Автор: Кори Джеймс С. А.
- Серия: Простір #2
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: пан сам склепАв
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Війна Калібана». Краткое содержание книги:
На Ганимеде, житнице внешних планет, марсианка-спецназовец становится свидетелем гибели своего взвода, истребленного чудовищным суперсолдатом. На Земле высокопоставленный политик изо всех сил пытается предотвратить межпланетную войну. А на Венере обосновалась чуждая протомолекула, производя таинственные трансформации и угрожая распространиться по Солнечной системе.
В бескрайнем космосе Джеймс Холден и экипаж «Росинанта» заняты поддержанием мира от имени Альянса Внешних Планет. Они соглашаются помочь в поисках пропавшего на Ганимеде ребенка и внезапно обнаруживают, что будущее человечества зависит от того, сможет ли один корабль предотвратить межпланетное вторжение, которое, возможно, уже началось…
«Война Калибана» — это твердая научная фантастика, полная головокружительных приключений. Один из лучших образцов жанра последнего времени наряду с «Пробуждением Левиафана».
Боббі дивилася як земні борти все ближче і ближче підходили до червоної лінії на її моніторі, що означала межу за якою повний залп з усіх шістьох противників заглушить мережу ГТЗ їх корабля.
Тим часом марсіянці підходили до зеленої риски на тому ж моніторі – в даному випадку вона мала на увазі оптимальну точку для залпу по оонівцям. Це була серйозна гра в «Яструбів і голубів», і усі чекали хто ж перший ухилится.
Алекс грався гальмівним прискоренням з метою, аби марсіянці вийшли на кордон вогню раніше від землян. Коли почнеться стрілянина, він може натиснути на газ і спробує прошмигнути крізь зону активного бою так швидко, як зможе. Ось чому вони мали зустріти оонівський загін першим. Летіти навтьоки означало перебувати у зоні прицільних пострілів значно довше.
Потім одна з червоних точок – швидкохідний крейсер К.Р.Ф.М перетнув зелену лінію і по всьому «Росінантові» зазвучали сирени.
- Хуткорухи, - попередила Наґата, - Марсіянський крейсер вистрелив вісьмома торпедами!
Боббі могла їх бачити. Маленькі жовті крапочки змінили колір на помаранчевий, набравши значну швидкість. Загін ООН миттєво відповів. Половина з них розвернулася в лоба марсіянам і відкрили вогонь з ГТЗ і рейкотронів.
Простір на тактичному дисплеї між двома групами раптом заповнився жовто-помаранчевими крапочками.
- Віхдні! – заволала Наомі, - шість торпед по курсу зіткнення!
Через пів секунди вектори і швидкості торпед виникли на екрані контролю ГТЗ каноніра. Голден був правий. Жилувата белтерка була в цьому мастаком. Час її реакції був вражаючим. Боббі відмітила шість торпед для ГТЗ і корабель завібрував від дрібного стакато їх пострілів.
- Зара’ буде «сік», - попередив пілот і Дрейпер відчула як крісло кольнуло її у різних місцях. По її судинам розтікся холод, швидко перетворюючись на білий жар. Вона струснула головою, аби позбавитись від тунельного зору а ж тут Алекс почав відлік: - три…два…
Він так і не сказав «один». «Росінант» сильно буцнув комендора ззаду, розчавивши її кріслом. Вона зуміла в останню секунду випрямити лікті, аби вберегтися від їх ламання, бо вся її маса намагалася рухатися назад при десятикратному прискоренні.
На дисплеї загроз первинна хвиля з шести торпед повільно танула, позаяк «Росі» відслідковував і збивав їх по черзі. Було вистрілено ще більшою кількістю торпед, але тепер з оонівцями зчепилося усе крило марсіян і простір навколо кораблів зробився клубком вихлопів і детонацій. Дрейпер наказала комп’ютеру позначати як ціль і збивати усе що лягало на курс наближення, лишивши бій на волю марсіянських інженерів і всесвіту.
Один з великих екранів вона перемкнула на носову камеру, немов відчинила вікно до бою. Попереду небо було сповнене яскравими білими спалахами світла і танучими хмарками газу від торпед що вибухнули. Земляни вирішили що кораблі з червоної планети є реальною загрозою і розвернулися до них усі. Боббі порухом пальця наклала на відео схему загроз і небо раптом сповнилося неможливо-швидкими згустками світла, через те що комп’ютер підсвічував кожну торпеду і кулю.
«Росінант» швидко зблизився з загоном землян і прискорення впало до двох g. – а ось і ми, - озвався Алекс.
Боббі відкрила систему наведення торпед і відмітила дюзи двох кораблів.
- Пара пішла, - мовила вона, натиснувши кнопку і випустивши дві рибини. Небо засвітилося яскраво-білим кольором їх вихлопу. Індикатор готовності до стрільби горів червоним, поки механізми перезаряджали торпедні апарати. Комендор відмітила дюзи наступних двох кораблів і дочекавшись зеленого вогнику готовності до стрільби випустила і їх. Відмітила останні два есмінці і перевірила прогрес перших двох торпед. Вони пропали, збиті кормовими ГТЗ землян. Хвиля швидкоплинних світлових плям рвонулась до них і Алекс кинув корабель вбік, відтанцьовуючи від лінії вогню.
Цього виявилося не достатньо. Жовті мигалки атмосферної небезпеки закрутилися в кокпіті, загудів двотональний клаксон.
- В нас влучили, - спокійним голосом сказав капітан, - відкачую повітря. Сподіваюсь, в усіх шоломи правильно пристібнуто. Поки Голден вимикав повітряну систему, звуки на кораблі стихали допоки Боббі не почула в навушниках лиш власне дихання і тихе шипіння на загальному каналі корабельного оповіщення.
- Ого! – здивувався Амос, - три влучання. Маленькі часточки, скоріш за все кулі від ГТЗ. Вирішили проштрикнути нас та не зачепили нічого важливого.