Сильмариліон
- Автор: Толкин Джон Рональд Руэл
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: АСТРОЛЯБІЯ
- ISBN: 978-966-8657-24-5
- Переводчик: Катерина Оніщук
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сильмариліон». Краткое содержание книги:
Ця книга — легендарна провісниця Володаря Перстенів — пропонує нам цілісну міфологічну історію майстерно вифантазуваного, але такого реалістичного світу Середзем’я. Стрункий і взаємопов’язаний кодекс, у якому йдеться про епічну боротьбу між добром і злом, становлять окремі твори: Айнуліндале — міф про Творення світу, про виникнення Зла та причини Падіння; Валаквента — картина ієрархії божественних сил, зображення їхньої вдачі та ролі у Творінні; Квента Сильмариліон — історія повстання Феанора та його роду проти богів, вигнання повстанців із Валінору та їхнє повернення до Середзем’я, а також безнадійної, незважаючи на жертовну мужність, війни з великим Ворогом за Сильмарили — досконалі коштовності, що їх виготовив Феанор, а викрав Морґот; Акаллабет розповідає про падіння великого острівного королівства Нуменор наприкінці Другої Епохи, а сказання Про Перстені Влади подає короткий огляд величних подій Третьої Епохи, насамперед — перебіг Війни за Перстень.
Елдари Згідно з ельфійською легендою, ймення елдари — «Зоряний Народ» — дав ельфам вала Ороме (37). Проте склалося так, що його вживають лише стосовно ельфів Трьох Родів (ваньярів, нолдорів і телерів), котрі вирушили у великий похід на захід од Куівіенену (незалежно від того, залишилися вони в Середзем’ї чи ні), і не вживають щодо аварів. Ельфи Аману, як і всі ельфи, котрі будь-коли мешкали в Амані, були названі Високими ельфами (тарелдари) й Ельфами Світла (калаквенди); див.: Темні ельфи, Уманьяри. У різних місцях; див. статтю: Ельфи.
Елдарська Належна елдарам; вживається у стосунку до мови (мов) елдарів. Поширеність цього терміна пов’язана з мовою квенья, яку ще називали високоелдарською та високоельфійською; див.: Квенья.
Елезвен Див.: Морвен.
Елемміре (1) Назва зірки. 37
Елемміре (2) Ваньярський ельф, творець Алдуденіе, «Плачу за Двома Деревами». 68
Еленве Дружина Турґона; загинула під час переправи через Гелкараксе. 84, 131
Еленде Назва Елдамару. 52,78,106
Еленділ Званий «Високим»; син Аманділа, останнього володаря Андуніе в Нуменорі, нащадок Еаренділа й Елвінґ, однак не прямий із лінії Королів; разом зі синами Ісілдуром і Анаріоном урятувався під час Потоплення Нуменору та заснував нуменорські володіння в Середзем’ї; загинув із Ґіл-ґаладом під час борні з Сауроном наприкінці Другої Епохи. Ім’я можна тлумачити або як «Ельфодруг» (пор.: Еленділи), або як «Зорелюб». 283, 284, 286-288, 291, 292, 303-305, 307. Спадкоємці Еленділа 307
Еленділи «Ельфодрузі» — так називали нуменорців, котрі не відчужилися від елдарів у часи правління Тар-Анкалімона та наступних королів; іще звані Вірними. 276,277,279,282,285, 288, 303
Елендур Найстарший син Ісілдура, вбитий разом із ним на Ірисових Полях. 308
Еленна «Зоряні Палати» — назва Нуменору (мовою квенья), яка походить од того, що Еаренділ провадив едайнів під час їхньої морської подорожі до Нуменору на початку Другої Епохи. 271, 291, 293
Елентарі «Королева-Зоря» — ймення Варди, яка створила зорі. Так називає її Ґаладріель у своїй елегії, співаній у Лоріені, «Братство Персня» II 8. Пор.: Елберет, Тінталле. 38
Елерріна «Увінчаний Зорями» — назва Танікветілу. 25
Елостіріон Найвища з веж на Емин-Берайді, де був палантір. 304
Елронд Син Еаренділа й Елвінґ, котрий наприкінці Першої Епохи вирішив долучитися до Первородних і залишився в Середзем’ї до кінця Третьої Епохи; повелитель Імладрісу (Рівендолу) та хранитель Вільї — Персня Повітря — який він отримав із рук Ґіл-ґалада. Званий Повелителем Елрондом, а також Елрондом Напівельфом. Ім’я означає «Зоряний Небосхил». 271, 298, 299, 310, 311, 314-318. Сини Елронда 317
Елрос Син Еаренділа й Елвінґ, котрий наприкінці Першої Епохи вирішив долучитися до людей і став першим Королем Нуменору (званий Тар-Міньятур), доживши до глибокої старості. Ім’я означає «Зоряна Піна». 266, 271, 278, 283, 298
Елу Синдарський варіант імені «Елве». 46,85,103
Елуред Старший син Діора; загинув під час нападу на Доріат синів Феанора. Ім’я означає те ж саме, що й Елухіл. 244,246
Елурін Молодший син Діора; загинув разом із братом Елуредом. Ім’я означає «Спогад про Елу (Тінґола)». 244,246
Елухіл «Спадкоємець Елу (Тінґола)» — наймення Діора, сина Берена та Лутіен. Див.: Діор. 246
Ельфи Див., зокрема: 29, 30, 33, 37-44, 100, 143. Див. також: Діти Ілуватара, Елдари, Темні ельфи. Ельфи Світла — див.: Калаквенди.
Ельфійський Дім Див.: Елдамар.
Ельфодрузі Люди з Трьох Домів: Беора, Галет і Гадора; едайни. 141, 143-144, 194,204. В сказаннях «Акаллабет» та «Про Перстені Влади» цю назву вживано стосовно тих нуменорців, котрі не відчужилися від елдарів; див.: Еленділи. На сторінці 315 ця назва стосується людей Ґондору та дунедайнів Півночі.
Емелдір Звана «Мужньосердою»; дружина Барагіра, матір Берена; після Даґор-Браґоллаху вивела жінок і дітей із Дому Беора з Дортоніону (сама вона була з роду Беора Старого, а її батька звали Барен; у тексті про це не сказано). 154,161
Емин-Берайд «Вежі-Пагорби» на заході Еріадору; див.: Елостіріон. 303, 304
Енґвари «Хворобливі» — одна з ельфійських назв людей. 98