Відьма

Отже.

Усе, що я говорив про нове середовище, ні в чому не позбавляє Блек-Спрінг його справжності. Ви ж оце щойно звідти, правда? І там пережили доволі темні часи. Не сказав би я, що все те завершилося добре для міста.

Якщо колись вам доведеться побувати у Нью-Йорку, візьміть машину і вирушайте на північ уздовж Гудзону. Поїздка буде чарівною. Перетніть річку Мостом Ведмежої гори, а далі рушайте дорогою 9W повз Гайленд-Фолз — у царство лісу Чорної скелі. Посадовці з Вест-Пойнта закрили усю територію зліва і справа від дороги 293, там, де було місто Блек-Спрінг. Ви зможете це побачити самі, хоча видовище парканів і казарм не надто привабливе. Через деякий час з’явиться суворий чоловік і попросить вас забиратися геть, і наказ цього чоловіка ви охоче виконаєте.

Натомість я порадив би вам прогулятися пішки лісом на північ. Місцевість там порізана й горбиста, проте є кілька стежок, і більшість із них кудись та й веде.

Вслухайтеся в тишу. Можливо, коли ви будете там одні, вам стане трішки моторошно, але запевняю: окрім вітру поміж деревами, ви не почуєте ані звука. Жодних птахів. Жодних звірів.

Зовсім нічого.

Якщо натрапите на «відьмине кільце», пройдіть крізь нього із заплющеними очима.

Але не заплющуйте їх надовго.

Ніхто не знає, на що ви там можете наштовхнутися.