Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння». Краткое содержание книги:
Хто виявиться настільки чистий душею, що не повірить в принадні обіцянки Тьми? Тільки — юна сестра легендарного Річарда Сайфера Дженнсен. Єдина, кому вдалося вислизнути від клинків найманих убивць. Та, перед якою лежить повний небезпек шлях у серце Д'хари — бо тільки там зможе вона пізнати Сьоме Правило Чарівника.
Він зібрався з силами, відновлюючи ясність думки. До онімілих кінцівок почали повертатися відчуття, Він спостерігав за жінкою. Пані Ніда, як назвав її стражник, насилу піднялася на ноги.
Обі лежав тихо, слухаючи те, що йому шепоче голос, і спостерігаючи, як по шкірі Ніди стікає піт. Вона була божественна. Обі міг багато чого взнати з такою жінкою. Ще не всі задоволення були випробувані.
Поступово зібравшись з силами, Обі встав і сперся об стіну. Ніда провела тильною стороною долоні по губах, стираючи кров. Другою рукою вона потягнула вниз шкіряний одяг, намагаючись прикрити груди. Без сумніву, вона була здивована силою свого бажання і не могла приховати цього — тремтячі руки не слухалися її. З трудом утримуючи рівновагу, вона зробила кілька судомних коротких кроків. Здавалося, вона могла тільки стояти і нічого більше. Обі здивувався, що, беручи до уваги їх коротку, але люту любовну сутичку, її кістки взагалі цілі. Хоча для цього ще буде час.
З шиї Ніди стікала кров від його любовних укусів. Обі зауважив, що світле волосся на її потилиці — теж у крові, і порадив собі не забувати про свою силу, щоб не закінчити гру завчасно. Таке траплялося раніше. Треба бути акуратним: жінки — дуже тендітні створіння.
Він стояв і намагався відновити дихання, все ще охоплений пульсуючим між ніг болем. Потім глянув на стражника. Ця людина, враховуючи, що він знаходиться в присутності Рала, зберігала завидну присутність духу.
Їхні погляди зустрілися. Стражник ступив уперед.
Очі голосу теж подивилися на стражника.
Той завмер.
Обі посміхнувся.
— Пані Ніда, — прошепотів стражник, дивлячись на Обі. — Я думаю, вам краще піти звідси.
Жінка насупилася при цих словах, намагаючись натягнути шкіру на тугі стегна. Вона все ще стояла невпевнено, але вже хотіла повернути на місце свій шкіряний комбінезон.
— Ми не хочемо, щоб вона йшла, — сказав Обі. Стражник широко відкрив очі.
— Ми не хочемо, щоб вона йшла, — повторив Обі в унісон з голосом. — Ми можемо насолодитися нею разом.
— Ми не хочемо, щоб вона йшла, — слухняно повторив стражник.
Пані Ніда припинила спроби привести одяг в порядок і глянула на Обі.
— Веди її сюди, — наказав Обі, здивований тим, про що думає голос, і захоплений пропозицією. — Веди її сюди, і ми здобудемо її разом з тобою.
Жінка, все ще нетвердо стоячи на ногах, простежила за поглядом Обі і подивилася на стражника. Побачивши його обличчя, вона спробувала схопити свій червоний жезл. Стражник вчепився в її зап'ястя і не дозволив. Друга його рука обвилася навколо її талії. Жінка намагалася чинити опір, але стражник був міцним чоловіком, а вона — майже без сил.
Обі посміхався, дивлячись, як стражник тягне до нього Ніду, яка шалено відбивалася. Пальці стражника бродили по її голій плоті так само, як пальці Обі кілька хвилин тому.
— Вона прекрасна, як ти думаєш? — Запитав Обі.
Стражник посміхнувся і кивнув, продовжуючи тягнути Ніду в кут, де чекали Обі і голос.
Коли вони достатньо наблизилися, Обі підійшов до неї. Настав час закінчити те, що розпочато. І закінчити добре.
Ніда раптом схопилася за одяг стражника.
Для опори, зрозумів Обі, але зробити нічого не встиг.
З неймовірною швидкістю тіло Ніди злетіло у повітря, вигнулось, і з нізвідки вилетів каблук її чобота і, як блискавка, встромився в обличчя Обі.
І світ навколо зник, поглинений новим вибухом болю.
43
Обі відкрив очі. Навколо було темно. Він лежав на спині, на кам'яній підлозі. Лице пульсувало болем. Він підтягнув коліна, щоб заспокоїти іншу біль, в паху.
Ця сучка Ніда виявилася не просто жінкою. Обі жодного разу ще не зустрічався з такими. Хоча його все життя мучили неприємні баби. Вони завжди ревнували його до його власної величі. Вони намагалися принизити його.
Крім того, Обі втомився прокидатися в холодних темних місцях.
Він ненавидів їх все своє життя і завжди прокидався в обмеженому просторі. Ці місця завжди були або занадто холодними, або занадто жаркими. Жодне місце, де замикали Обі, не було затишним.
Він питав себе, чи не мали відношення до цього його померлаа мати, мерзенна Латея і її болотна сестриця. Вони були егоїстками і, без сумніву, жадали помсти. Те, що сталося носило сліди помсти з боку цієї зарозумілої трійці.
Хоча вони вже мертві… Ну і що?
Обі не був повністю впевнений, що смерть оборонила його від цих трьох гарпій. Вони були хитрі і верткі, і малоймовірно, щоб смерть змінила їх.