Основи кримінально-правової кваліфікації

Склади злочинів, які передбачають більш небезпечні посягання — кваліфіковані чи особливо кваліфіковані, чи менш небезпечні — привілейовані — обов'язково містять в собі ознаки основного складу цього ж злочину. Відповідні склади злочинів конструюються законодавцем шляхом вказівки на додаткові (до тих, які є в основному складі злочину) ознаки. Такі додаткові ознаки або є взагалі новими для певного злочину — вони відсутні в основному складі (наприклад, суспільно небезпечні наслідки — завдання великої матеріальної шкоди — в кваліфікованому складі шахрайства з фінансовими ресурсами (ч. 2 ст. 222 КК), або ж по новому характеризують зміст ознак, які наявні і в основному складі (наприклад, наслідки крадіжки, вчиненої у великих розмірах в ч. 4 ст. 185 КК, які більші за розміром, ніж характерні для складу злочину, передбаченого ч. 1 цієї ж статті КК).

Відсутність хоча б однієї ознаки основного складу злочину говорить про те, що ми маємо справу не з іншим видом складу певного злочину, а з складом зовсім іншого злочину, який має кваліфікуватися за іншою статтею кримінального закону. Тому викликає заперечення викладена в одному з підручників позиція, відповідно з якою кваліфікований склад злочину може утворюватися за рахунок "заміни" одних ознак складу злочину іншими, або ж коли "окремі елементи чи ознаки основного складу злочину перестають бути обов'язковими для кваліфікованого чи особливо кваліфікованого складу"[162]. Приклад, який наводиться для обґрунтування такої думки, аж ніяк не переконує в її правильності, скоріше — навпаки. Те, що в ч. 2 ст. 365 КК спеціально не названі суспільно небезпечні наслідки, які зазначені в частині першій цієї ж статті — "істотна шкода державним або громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб" — зовсім не означає, що при вчиненні кваліфікованого виду перевищення влади або службових повноважень така шкода не заподіюється. Перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжується насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями неодмінно тягне за собою істотну шкоду, принаймні, для авторитету держави, або органу чи установи, від імені яких діє винний, шкоду морального характеру для потерпілих осіб тощо. Тому такі наслідки є обов'язковими не лише для простого, але й для кваліфікованого виду даного злочину[163]. Такий висновок випливає ще й з загальновизнаного поняття службового злочину. Відсутність істотної шкоди в діях означає або те, що має місце не службовий злочин, а дисциплінарний проступок, або ж , що вчинено злочин проти особи чи проти громадського порядку.